Подружжя незрячих лучан Надія та Орест Кацюби разом понад три десятки років. Чоловік повністю втратив зір у дитинстві, дружина – після 30 років.
У Міжнародний день білої тростини, який відзначають 15 жовтня, подружжя розповіло Суспільному: працюють разом в обласній організації Українського товариства сліпих. Зі слів Надії Кацюби, заробляють на життя тим, що складають дитячі іграшки на замовлення одного з місцевих підприємств.
Діставатися до роботи, каже лучанка, допомагають діти: "Проводять нас на маршрутку, садять, а назад ідемо з ним (з чоловіком – ред.) двох", – зазначила жінка.
На вулиці лучанка Надія Кацюба пересувається з допомогою білою тростиною, яку ласкаво називає "подружкою".
"Буває не зупиняються люди, об’їжджають, а буває, що зупиняються. Але я стараюся переходити дорогу, як є люди. А вже як нікого немає, то чекаю, коли машин немає і тоді переходжу. Паличка паличкою, а людське око потрібне і допомогою людей користуюсь не менше, як паличкою", – розповіла Надія Кацюба.
Подружжя народило та виховало четверо дітей. Зі слів лучанки, складно було спочатку, коли діти були малі, а нині троє синів та донька є незамінними помічниками.
Молодший син, 22-річний Андрій Кацюба розповів: у малому та юному віці того, що батьки незрячі, не помічав.
"Ми ще жили в гуртожитку на чотири поверхи, де всі батьки були незрячі. До 15 років я не розумів різниці ніякої, а потім став щось розуміти у цьому житті. Але не дивлячись, що батьки незрячі, я бачив, як вони нас люблять та піклуються", – зазначив лучанин.
Подружжя отримує соціальну допомогу від держави. Як розповів Орест Кацюба, допомога невелика, але так як діти вже дорослі, то подружжю, каже лучанин, уже легше у фінансовому плані.
За професією Орест Кацюба — музикант: грає на баяні з першого класу. Раніше, говорить, їздив на різноманітні конкурси та фестивалі духовної музики. "За спеціальністю після училища трошки вдалося в будинку піонерів попрацювати концертмейстером", – каже чоловік.
Серед інших захоплень Ореста Кацюби – перегляд футбольних матчів, які сприймає на слух, а також гра в шахи та шашки. Дошка та фігури, розповів чоловік, спеціально розроблені для незрячих. Зі слів сина Андрія, батько виграє у шахи навіть у досвідчених гравців.
На Волині є 1 705 членів обласної організації УТОС, – розповіла Суспільному голова правління Світлана Терпелюк. Каже: це люди різного віку та уподобань. В обласній організації, додала її очільниця, є декілька таких сімей як Надія та Орест Кацюби.
Читайте також: "Грає на гітарі, катається на лижах, робить масаж: історія незрячого лучанина"
Термінові новини та щоденні інформаційні підсумки читайте в Telegram та Viber Суспільного Волині.
