Матері полонених і зниклих безвісти українських військовослужбовців 12 жовтня прийшли під стіну Офісу президента в Києві. Акція триватиме 72 години.
Родичі бійців вимагають від влади проголосувати за законопроєкт про полоненихІдеться про законопроєкт №8205, який визначає правовий статус осіб, які незаконно позбавлені волі незаконними збройними формуваннями або правоохоронними органами іноземної держави. У ньому пропонувалося забезпечення соціального захисту військовополонених., виконати закон про зниклих безвістиУ 2018 році був прийнятий закон "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти", за яким планувалося створення Комісії з питань зниклих безвісти осіб та відповідний реєстр. Станом на 2021-й рік він досі не був виконаний., а також запустити роботу Державної комісії з пошуку зниклих.
Організаторка акції Ядвіга Лозинська каже, що мітингарі вимагають реакції влади на те, що законопроєкт про полонених, який визначає їх правовий статус, був знятий з розгляду.
"Восьмий рік війна, а у нас немає ні закону про зниклих безвісти, ні про полонених. Немає законів про війну, у нас її нема.Тільки зниклі безвісти і полонені. Це свідчить про байдужість. Для більшості людей війни нема", – каже Лозинська.
За її словами, матері, які приїхали з різних регіонів України, планують бастувати під ОП 72 години.
"Ми запланували 72 години, але будемо мінятися. Спочатку поїхали у готель, потім інша зміна через 4 години. Чергування буде відбуватися позмінно", – підкреслює організаторка акції.
За словами матері військовополоненого Юрія Гордійчука, Наталії, протестувальники хочуть реакції від одного з трьох представників ОП: президента Володимира Зеленського, керівника ОПУ Андрія Єрмака, радник керівника ОПУ Михайла Подоляка.
"Ми писали листи. З листом ми зверталися до президента, до Офіса омбудсмена, у Міжнародний червоний хрест, у Моніторингову групу ООН, в СБУ тричі. Нам була надана однозначна відповідь, що у списках України вони є, але та сторона не мого сина на обмін", – говорить Наталія Гордійчук.
"Мене цікавить, щоб полонені, які відбули вже строк (у тюрмах на окупованих територіях – ред.), повернулися, щоб їм надали статус полонених. Крім того, щоб звільнили Юрка, у мене на руках залишився його неповнолітній син, якому 12,5 років. Матір позбавили батьківських прав. Через те, що мій син немає статусу військовополоненого він підпадає під категорію дітей, які позбавлені батьківської опіки".
За словами Гордійчук, це формулювання не підходить для того, щоб їй, як бабусі, надали опіку над дитиною. Син та батько – Гордійчук-старший — засуджений на окупованих територіях до 17 років позбавлення волі.
"Малому вже дванадцять. Дитина зі мною, через півтора року йому потрібно буде отримувати паспорт. Я де-юре – ніхто, де-факто – його опікун", – каже жінка.
"Як я можу його позбавити його прав, коли він нормальний батько був”, – додає Наталія Гордійчук.
Вона стверджує, що акція може стати безстроковою, навіть, попри вказані рамки проведення заходу: "Найстійкіші будуть стояти. Це акція безстрокова".
Ініціатори акції організували живу "Стіну надії".
Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу
Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!
