У день архітектури України, 1 липня 2021-го, депутати Верховної ради у першому читанні ухвалили законопроєкт 5655 щодо реформування сфери містобудівної діяльності. Національна спілка архітекторів України проти такого закону. Там заявили, що проєкт загрожує безпеці будівель та споруд. Після голосування народні депутати до закону внесли 2800 правок. Що не так із цим проєктом – в матеріалі Суспільного.
Ліквідація ДАБІ
Проєкт закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування сфери містобудівної діяльності передбачає низку положень. Зокрема, ліквідацію Державної архітектурно-будівельної інспекції (ДАБІ), яка раніше виконувала функції з державного містобудівного нагляду. Цей орган погоджував введення об'єктів в експлуатацію. Відтепер після ліквідації ДАБІ замовник має можливість сам обирати, хто буде контролювати будівництво: виконавчий орган сільської, селищної, міської ради з питань містобудівного контролю чи приватні контролери – уповноважені юридичні особи, з якими він укладає договір. Ще одне положення закону – створення єдиної державної електронної системи у сфері будівництва. Реєстрація права на виконання підготовчих та будівельних робіт відбуватиметься тільки через цю електронну систему. Право користуватися цим реєстром нададуть нотаріусам та державним реєстраторам.
Роль архітектора та авторські права
Водночас законопроєкт має і низку суперечливих положень, які стосуються діяльності архітекторів, вважають у Національній спілці архітекторів. Після голосування представники Спілки провели пресконференцію. Заступниця голови архітектурної палати Анна Кирій заявила, що закон 5655 може знищити роль архітектора. "Це свідоме знищення професії архітекторів і нашої ролі в суспільстві", – наголосила Кирій.
Згідно із законом України про архітектурну діяльність, архітектор – це автор проєкту, завдяки якому далі будується об’єкт. Він розробляє архітектурну частину проєкту, тобто вирішує, як буде виглядати будинок зовні і всередині, проєктує і загальний вигляд майбутньої будови, і окремі її частини. Головний архітектор здійснює керівництво упродовж всього будівництва. 30 стаття закону визначає, що авторське право на об’єкт належить архітектору.
У положеннях законопроєкту 5655 ідеться про те, що архітектор позбавляється майнових прав інтелектуальної власності на проєкт об’єкта, який будується за бюджетні кошти. Авторські права архітектора мають перейти до замовника. А при будівництві комерційного об'єкта у замовника є вибір, кому надати авторські права.
Робота міжнародних архітекторів в Україні та заміна архітекторів
Згідно з проєктом, будь-яка проєктна документація на об'єкт може розроблятися без архітектора інженером-проєктувальником. Заступниця голови архітектурної палати, членкиня Національної спілки архітекторів Анна Кирій розповіла Суспільному, що закон про авторське право не захищатиме архітекторів. Кирій вважає, що голосування за проєкт призведе до того, що міжнародні архітектори перестануть працювати в Україні.
"До нас ніхто не поїде, міжнародний архітектор не буде тут працювати за таких умов: як працювати, якщо ти не впливаєш на свій же об'єкт? Чого їм брати участь у конкурсах на державні об'єкти, якщо у них не буде майнових прав інтелектуальної власності? Ніхто в цьому не зацікавлений", – каже Кирій.
Отримуючи авторські права на проєкт, замовник має право вносити в нього будь-які зміни без погодження з архітектором. Це призведе до того, що об'єкти можуть бути небезпечні та будуватися на догоду економічній доцільності, з дешевших матеріалів, зауважує Кирій.
"На жаль, я дуже багато бачила, як забудовники зацікавлені в зменшенні: як в перетині будівельних конструкцій, в заміні будівельних матеріалів на більш дешеві, як вони наймають технагляд, який підписує все що завгодно", – каже Кирій.
Найголовнішою проблемою у звуженні прав архітекторів виступає положення закону про зміну одного архітектора на іншого, вважають у спілці архітекторів. Закон дозволяє забудовнику змінювати головного архітектора на об'єкті стільки разів, скільки він захоче.
"Замовник може обирати найлояльнішого або найдешевшого архітектора, при цьому відповідальність за якість об’єкта на плечах замовника лежати не буде. Відповідатиме архітектор, однак який саме, якщо на об'єкті їх може бути безліч – питання. Уявіть, що об'єкт може будуватися три роки. Там можуть змінюватися архітектори, замовник, забудовник може взяти їх на зарплату, не буде тієї людини, яка справді буде нести відповідальність", – додає Кирій.
"Велике будівництво"
Головного архітектора дозволили змінювати тому, що багато будівель в Україні, які будувалися за проєктом архітектора, зараз залишилися без нього, адже частина з них або померла, або не проживає на території України, пояснив Суспільному голова комітету Верховної ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Андрій Клочко.
"В програмі президента "Велике будівництво" стикнулися з деякими питаннями: наприклад, є будівля, яка недобудована багато років, є головний архітектор, який проєктував, але він або не проживає на території України, або помер, і далі з цією будівлею нічого неможливо зробити без його погодження. Це державні кошти", – каже Клочко.
Ще одне положення закону – створення містобудівної палати. Містобудівна палата буде приймати рішення про позбавлення архітектора сертифікату, тобто професійної атестації, реєстрації експертних організацій та накладання адміністративних стягнень на виконавчі органи містобудування та архітектури. Зараз ці повноваження лежать на саморегулівній організації – Архітектурній палаті Національної спілки архітекторів України. Після створення Містобудівної палати Спілка може давати новому органу лише рекомендації. Створення нової палати знищує саму ідею саморегулювання, розповів Суспільному голова київської організації Національної спілки архітекторів України Олександр Московчук.
"Містобудівна палата за цим законом має виконувати ті ж функції, і уявіть собі, є над чим наглядати, є кому наглядати, держава доручила наглядання саморегулівній організації. І от відбувається третя структура, яка наглядає за наглядачем. Ну це ж схоже на нонсенс", – каже Московчук.
Що далі
Після голосування у першому читанні депутати внесли до законопроєкту 2800 правок. До винесення документу у залу на друге читання усі поправки мають розглянути на комітеті з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування. На розгляд запросили членів Національної спілки архітекторів. На сьогодні комітет розглянув до 1000 правок, законопроєкт надійде в зал для другого читання орієнтовно за два тижні, розповів Суспільному народний депутат від партії “Слуга народу” Іван Юнаков: "Деякі питання відкладені до отримання антикорупційної експертизи в НАЗК. Серед питань, що очікують антикорупційної експертизи, зокрема, питання авторських прав та утворення містобудівної палати. Члени підкомітету прийняли рішення розглянути правки по цих питаннях вже після висновку НАЗК".
Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу
Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!
