Вибори ректора «Чернігівського колегіуму»: що обіцяють кандидати на посаду

Вибори ректора «Чернігівського колегіуму»: що обіцяють кандидати на посаду

Оновлено
Вибори ректора «Чернігівського колегіуму»: що обіцяють кандидати на посаду ФОТО: Суспільне Чернігів

Шість кандидатів та 406 виборців – 29 вересня Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка обиратиме ректора. На цю посаду претендують Іван Богатирьов, Ігор Вдовенко, Володимир Гаврилов, Світлана Стрілець, Олексій Торубара та Олег Шеремет. Анатолій Тимошенко, який також був одним із кандидатів, знявся з виборчих перегонів. Про своє бачення розвитку університету кандидати розповідали у програмі «Сьогодні. Головне» на Суспільному. Напередодні виборів ректора ми нагадуємо, що вони обіцяли.

Іван Богатирьов

Іван БогатирьовФОТО: фейсбук сторінка Іван Богатирьов

Іван Богатирьов

«Я хочу щоб цей університет залишився».

Народився 9 травня 1954 року в селі Халимоново Бахмацького району Чернігівської області. Із 1974 року працював в органах внутрішніх справ, із 1985 – у службі виконання покарань. Викладацьку діяльність розпочав у 1986 році. Обіймав посади завідувача кафедри, проректора.

У 2009-2011 роках був ректором Поліцейської фінансово-правової академії.

Із 2011 по 2014 рік – начальник Інституту кримінально-виконавчої служби.

Із 2020 року і дотепер – професор кафедри правоохоронної та антикорупційної діяльності Міжрегіональної академії управління персоналом.

Доктор юридичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки.

Серед своїх основних переваг назвав такі:

- більше 35 років живе у Чернігові;

- досвід роботи на посаді ректора у вишах країни (Поліцейсько-фінансова правова академія, Кримінально-виконавчий інститут);

- практичний досвід роботи в сфері освіти;

- створена у 2003 році наукова школа «Інтелект».

Його передвиборча програма, сказав Богатирьов, складається з чотирьох основних блоків діяльності:

1) ректор-менеджер (потрібно залучати потенціал університету, приймати колективні рішення);

2) комунікація з персоналом;

3) залучення студентів та аспірантів до наукової роботи;

4) якісна наукова та освітня продукція.

«Як окремий пункт програми, це – створення віртуального університету. Повністю дистанційна освіта. Потрібно розробляти освітні програми, налагоджувати онлайн-роботу викладачів зі студентами», – зазначив кандидат.

Цей університет, за словами Богатирьова, буде заробляти кошти.

Ігор Вдовенко

Ігор ВдовенкоФОТО: фейсбук сторінка Ігор Вдовенко

Ігор Вдовенко

«Вивів училище з найнижчого місця до вищого. Моя мета – кращий університет на Лівобережній Україні».

Народився 13 березня 1968 року в місті Чернігові. Трудову діяльність розпочав у 1992 році вчителем трудового навчання. У 1998 році був призначений директором Щорської середньої школи № 2.

Із жовтня 1999 – директор професійно-технічного училища № 7, яке з 2007 року реорганізовано у вище професійне училище лісового господарства.

Із серпня 2015 року – начальник управління освіти і науки Чернігівської облдержадміністрації, в листопаді цього ж року обраний головою Чернігівської обласної ради.

З квітня 2021 року і дотепер – професор Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка. Депутат обласної ради.

Доктор педагогічних наук, доцент. Заслужений працівник освіти України.

«У своїй освітянській діяльності я отримав досвід роботи кризового менеджера, в тодішньому Щорському училищі лісового господарства. Тепер моя мрія – стати ректором і вивести його на високий рівень», – сказав кандидат.

Свою програму представив у вигляді «прогресивного розвитку «Чернігівського колегіуму»:

- Чітка система менеджменту задоволення потреб для наукової, соціальної та гуманітарної сфер діяльності.

- Започаткувати факультет публічного менеджменту (який забезпечить фахівців для роботи в закладах культури, охорони здоров’я, соціальних структурах).

- Започаткування фондів: наукового, для підтримки досліджень, студентського самоврядування, охорони здоров’я.

- Комфортні умови для проживання і навчання студентів.

За словами Ігоря Вдовенка, у нього є напрацювання щодо співпраці з такими країнами як Польща і Словенія. У майбутньому планує організувати практику двох дипломів (навчання на базі бакалавра в Україні, магістра – в зарубіжних країнах, -ред.) з цими країнами.

Як окремий напрямок роботи, зазначив Вдовенко, – співпраця з центром зайнятості.

Володимир Гаврилов

Володимир ГавриловФОТО: Володимир Гаврилов

Володимир Гаврилов

«Колегіум – це пам'ять і добра історія, це – вміння тримати рубанок і випікати тортик, це – ґрунтовні дослідження біокорозії металів, це – спорт найвищих досягнень, це – унікальний бібліографічний фонд».

Народився 23 вересня 1974 року в селі Мохнатин Чернігівського району. Трудову діяльність розпочав у серпні 1991 року старшим піонервожатим Довжицької середньої школи. Із жовтня 1997 року по лютий 2004 року працював в Інституті післядипломної освіти Чернігівського державного педагогічного університету на посадах начальника навчально-методичного відділу, заступника директора, директора. У 2004-2005 роках – проректор Чернігівського державного педагогічного університету.

Був директором Чернігівської філії Європейського університету.

Із 2006 по 2017 рік працював в Інституті історії, етнології та правознавства, зокрема заступником директора.

З листопада 2017 року і дотепер – співробітник управління освіти Чернігівської міської ради.

Кандидат історичних наук, доцент.

У програмі вказав такі п’ять векторів розвитку університету.

1. Вектор «студент» – без нього діяльності університету не буде.

2. Вектор «співробітника» – від наукової складової до заробітної плати.

3. Вектор «матеріальна база» – шляхи покращення матеріальної бази.

4. Вектор «розвиток» – реформування середньої освіти це і перспектива для вищої освіти.

5. Вектор «співпраця з випускниками, міжнародний обмін, співпраця з громадськими та державними організаціями».

На думку Гаврилова, створення музею в Інституті історії (це ідея міського голови Чернігова Владислава Атрошенка, - ред.) – помилкове рішення. Адже студенти-історики навчаються в історичній частині міста, і переїзд позначиться на якості їх підготовки.

«Буду відстоювати, якщо до цього дійде, в Міністерстві освіти і в міській раді приміщення Інституту історії. В разі переїзду – намагатимусь створити комфортні умови для роботи і навчання в центральному корпусі», – зазначив Володимир Гаврилов.

Олексій Торубара

Олексій ТорубараФОТО: Олексій Торубара

Олексій Торубара

«Мій технологічний факультет, – один з прогресивних в Україні, і я зможу зробити таким університет».

Народився 18 квітня 1962 року в місті Білопілля Сумської області. Трудову діяльність розпочав у 1979 році на Чернігівському радіоприладному заводі. Після закінчення у 1987 році Чернігівського державного педагогічного інституту став працювати в цьому ж виші (нині – Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка) на посадах заступника секретаря комітету комсомолу, лаборанта, викладача, доцента, професора, завідувача кафедри.

Із 2003 року і дотепер – декан технологічного факультету.

Доктор педагогічних наук, професор.

«Знаю університет зсередини краще всіх, тому що пройшов шлях від лаборанта до декана», – повідомив кандидат.

П' ять головних кроків в його програмі такі:

1. Надати викладачам можливість друкувати матеріали за кошти університету.

2. Цільовий набір студентів за кошти корпоративних та регіонально-самоврядних структур.

3. Створити курси іноземної мови за рахунок університету.

4. Відкрити ліцей для обдарованої молоді.

5. Трансформувати профорієнтаційну роботу через збільшення кількості реклами в соцмережах, охоплення більшої кількості абітурієнтів за допомогою інформаційних технологій, а також ефективної роботи зі школами, відділами освіти місцевих органів влади.

«Я працював у Переяславі-Хмельницькому, там переймав досвід роботи профорієнтаційного відділу. Нам є над чим працювати. Також зазначу, що створення на базі університету ліцею, для обдарованої молоді, надасть університету багато талановитих студентів», – повідомив кандидат.

Що стосується проблеми гуртожитків, то, за словами, Олексія Торубари, потрібно розпочинати ремонт з першого гуртожитка (вул. Шевченка, 30, -ред.).

«Я особисто буду просити кошти у Міністерстві, іншого виходу, щоб зробити ремонт – не бачу», – сказав Торубара.

Олег Шеремет

Олег ШереметФОТО: фейсбук сторінка Олег Шеремет

Олег Шеремет

«Бути чи не бути університету?» Розвиток університету можливий завдяки підтримки органів місцевої влади, органів самоврядування та громади».

Народився 17 квітня 1972 року в селі Високе Борзнянського району Чернігівської області.

З 1994 року працював в податковій службі, зокрема на посадах юрисконсульта, начальника відділу, старшого держподатінспектора.

Викладацьку діяльність розпочав у 2000 році в Чернігівському державному інституті економіки і управління, зокрема обіймав посади заступника декана та декана.

З 2008 по 2014 рік – секретар Чернігівської міської ради.

Із 2014 року – професор Інституту права імені В. Сташиса Класичного приватного університету міста Запоріжжя. З 2019 року і дотепер – професор кафедри права, філософії та політології Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка.

Доктор юридичних наук, доцент.

«Об’єднання – це оптимізація вузів. При підтримці колективу – я знайду необхідні слова, щоб університет не об’єднали. А якщо об’єднання буде, то ми будемо тим університетом, до якого приєднають», – зазначив Шеремет.

У своєму виступі кандидат представив програму «Сім кроків зростання». Ось її головні пункти:

- модернізація та розвиток університету як базового в Чернігівській області класичного університету нового типу;

- підвищення позиції університету серед провідних ЗВО країни;

- участь у забезпеченні сталого розвитку України завдяки започаткуванню якісної безперервної багаторівневої підготовки висококваліфікованих фахівців, актуалізації наукових досліджень та інноваційної діяльності;

- підвищення системи якості освіти згідно з міжнародними стандартами та з урахуванням закордонного досвіду;

-концептуальні зміни формату керування навчальним закладом із розмежуванням прав, сфер відповідальності й обов’язків структурних підрозділів та адміністрації університету.

«Це повинен бути потужний, авторитетний навчальний заклад не тільки нашого регіону – а й України в цілому, – повідомив кандидат. Налагоджена наукова-методична і навчальна робота».

Світлана Стрілець

Світлана СтрілецьФОТО: Суспільне Чернігів

Світлана Стрілець

«Маю знання і уявлення, як має функціонувати університет, знаю як це робиться. Я не була самовисуванцем на посаду, мене рекомендували колеги. Без підтримки на кафедрі, факультеті та в університеті – я б не наважилась».

Народилася 25 січня 1964 року в селі Польове Менського району Чернігівської області. Трудову діяльність розпочала у 1986 році вихователем дитячого садка. У 1990 році почала працювати в Чернігівському державному педагогічному інституті (нині – Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка), за цей час обіймала посади інструктора по роботі з молоддю в гуртожитку, інспектора навчального відділу, асистента кафедри, старшого викладача, доцента, завідувача кафедри. Із 2019 року – декан факультету дошкільної, початкової освіти і мистецтв Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка.

З 8 липня 2021 року – виконувачка обов’язків ректора цього вишу.

Доктор педагогічних наук, професорка.

«Про приєднання університету (до Чернігівської політехніки, - ред.), у мене не було розмов з Сергієм Шкарлетом. Був – про посилення потенціалу університету для того, щоб він працював на ринку праці, та як ми можемо зміцнити матеріально-технічну базу», – так прокоментувала позицію щодо об’єднання двох чернігівських вишів Світлана Стрілець.

Свою програму, як сказала вона, втілює в перших кроках виконувачки обов’язків ректора «Чернігівського колегіуму».

1. Забезпечення діяльності університету. Покращення організації системи освіти, закуплена АСУ (Автоматизована система управління навчальним процесом для вищих навчальних закладів усіх рівнів акредитації, -ред.).

Зараз ця система працює лише в бухгалтерії. Наступні кроки – весь освітній процес, що полегшить роботу викладачів.

2. Університет має стати центром європейських студій.

3. Викладачі мають проходити міжнародні стажування.

4. Вже прийнято рішення про створення центру професійної майстерності та лідерства.

5. Викладачі університету зможуть безкоштовно проходити курси підвищення кваліфікації, викладачі інших закладів – це додаткові кошти для нашого університету, зазначила кандидатка.

«Гроші йдуть за вчителями і у нас є досвід, фахівці, для створення програми з підвищення кваліфікації для вчителів», – зазначила Стрілець.

Як проходитиме голосування?

У голосуванні на виборах ректора Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка братимуть участь 406 виборців. З них 313 – науково-педагогічні працівники, 65 – студенти, 29 – представники адміністративно-управлінського персоналу.

«В актовій залі університету, голосуючі отримають бюлетень. В кімнаті таємного голосування вони зможуть проголосувати. Підрахунок голосів здійснюється виборчою комісією», – повідомив Суспільному голова організаційного комітету із проведення виборів Володимир Дятлов.

Бюлетені друкуються у присутності кандидатів та їх спостерігачів, зазначив він.

Відповідно до Положення про вибори ректора НУЧК дільниця буде відкрита з 09:00 до 15:00. В цей час кандидати і їх спостерігачі можуть контролювати роботу виборчої комісії.

Читайте також:

Вибори ректора «Чернігівського колегіуму»: претенденти на посаду

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди