Чого херсонці бояться найбільше і як з цим боротися: результати соціологічного дослідження

Чого херсонці бояться найбільше і як з цим боротися: результати соціологічного дослідження

Чого херсонці бояться найбільше і як з цим боротися: результати соціологічного дослідження Фото: Світлана Піцан/Суспільне.Херсон

У Херсоні громадськості презентували соціологічно-політичне дослідження "Стійка Україна – крихка мозаїка? Суспільство, медіа, безпека і перспективи". Обговорювали, чого найбільше побоюються херсонці та що можна порекомендувати.

У Херсоні у травні цього року провели анкетування. У ньому взяли участь 400 респондентів. На запитання, чого побоюються жителі нашого міста, 71% відзначив погіршення економічної ситуації, 64% - зовнішню воєнну агресію. Також 41% опитаних боїться епідемій, зокрема коронавірусної, злочинності та корупції. На питання про повсякденну мову спілкування 48,8% респондентів відповіли, що говорять переважно російською і тільки 9% використовують винятково українську. 50,8% опитаних ставляться негативно до РФ. Позиція ж херсонців до ЄС є здебільшого нейтральною (39,2%). Серед того, що розділяє населення – ставлення до радянських часів, до свят 1 та 9 травня, до Росії як держави - агресора.

"Як сприймають загрози безпеці на півдні України? Війну згадують як першу загрозу, але водночас не називають Росію агресором. Також, чим далі від тимчасово окупованих територій, тим рідше респонденти згадують війну як основну загрозу своїй фізичній безпеці. Серед інших загроз називали жалюгідний стан медицини, відсутність сміттєпереробних заводів, стихійні звалища, низьку якість харчових продуктів, відсутність освітлення на вулицях, тобто питання безпеки досить широко сприймається населенням", - говорить аналітикиня ГО "Детектор медіа" та програми "Стійка Україна" Ксенія Ілюк.

Чого херсонці бояться найбільше і як з цим боротися: результати соціологічного дослідженняФото: Світлана Піцан/Суспільне.Херсон

Анкетування проводилось у 9 містах, які розташовані на півдні та сході України. Загальні тенденції, які були виявленні, говорить керівник програми "Стійка Україна" Дмитро Теперік, - прогалини у цілях, цінностях, мотивації, комунікації, а також у ресурсах і можливостях. Перші чотири – це ті сфери, на які вплинути будь-хто ззовні не може, оскільки тільки сама нація може визначитись із цілями та мотивацією.

"Якщо говорити про стійкість, то це - та здатність громади, яка дозволяє нам функціонувати і адаптуватися у період кризи. Ми з колегами з Естонії та України намагаємось знайти ті елементи та компоненти стійкості, які далі можна розвивати на рівні громад, міст, нації", - говорить керівник програми "Стійка Україна" Дмитро Теперік.

Серед рекомендацій, що робити далі для створення стійкості нації, експерти пропонують проводити регулярно освітні та кризові навчання для широкого кола людей, створювати хаби для спілкування з актуальних проблем.

Що відомо:

  • Соціологічне дослідження проводиться Міжнародним центром оборони та безпеки (Естонія) у межах програми "Стійка Україна".
  • Програма "Стійка Україна" з 2016 року впроваджує стандарти виміру стійкості українського суспільства та вдосконалює цю систему.

Читайте нас у Тelegram: Суспільне Херсон

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди