Івано-франківська екологиня розповіла про загрозу від стихійних сміттєзвалищ

Івано-франківська екологиня розповіла про загрозу від стихійних сміттєзвалищ

Марафон
Івано-франківська екологиня розповіла про загрозу від стихійних сміттєзвалищ unsplash.com

Як стихійні сміттєзвалища загрожують здоров’ю людей та довкіллю — івано-франківська екологиня Людмила Архипова розповіла Суспільному, наскільки небезпечними можуть бути відходи на неконтрольованих смітниках.

"Небезпека стихійних сміттєзвалищ полягає у тому, що не контролюється, яке туди вивозять сміття, — каже завідувачка кафедри туризму Івано-Франківського національного університету нафти і газу Людмила Архипова. — Якщо на контрольованих полігонах до 40% сміття складає папір і картон, 9% — метал, по 8% — скло, гума, шкіра, деревина, залишки харчів, то на стихійних може бути велика кількість будівельного сміття, отруйні речовини, яких би не мало бути на контрольованих полігонах. Туди також можуть скидати відходи окремі підприємства".

З її слів, наслідком стихійних сміттєзвалищ є забруднення підземних вод, утворення звалищного газу при перегниванні відходів, що неприємно пахне і може бути пожежонебезпечним, можливість самозаймання, розповсюдження інфекційних хвороб.

На думку Людмили Архипової, необхідно досліджувати, чи потрапляє у підземні води та у річки фільтрат. Він утворюється в процесі розкладу сміття. Частково перегниваючи, сміття перетворюється на темно-коричневу речовину з поганим запахом, яка може потрапляти в грунт і воду. Тому на контрольованих полігонах є спеціальний екран, глиняний або з інших матеріалів, який не дає фільтрату просочуватися. Наприклад, сміттєзвалище поблизу Німшина, яке хочуть паспортизувати, розташоване за 150 м від Дністра. Це — межа водоохоронної зони. Там мали б бути спостережні свердловини для дослідження стану підземних вод, а з Дністра необхідно періодично, декілька разів на рік, брати проби води, щоб оцінити, чи потрапляє туди фільтрат.

За словами Людмили Архипової, є норми близькості полігонів твердих побутових відходів до населених пунктів – не ближче 500 м. Відстань до річок та водойм не прописана, а ширина водоохоронної зони залежить від конкретної річки.

Івано-франківська екологиня розповіла про загрозу від стихійних сміттєзвалищСуспільне Карпати

Стихійне сміттєзвалище у Підлужжі

"У нас є проблема і в області, і в Україні загалом, що водоохоронні зони не винесені "в натуру", тобто ми не бачимо їхніх меж, а вони мали би бути видимі. Для всіх, хто хоче щось збудувати, навіть не можна у водоохоронній зоні розорювати землю, щоб не потрапляли хімікати, пестициди, там взагалі нічого не можна робити", — каже Людмила Архипова.

Екологиня розповідає, що великою проблемою є забруднення води пластиком.

"Дослідження мікропластику, який потрапляє в організми (біотусукупна назва багатоклітинних морських організмів едіакарію, які є одними з найдавніших відомих багатоклітинних), тільки почалися у світі, вони потребують специфічного обладнання. Тому ми навіть не можемо сказати, скільки у нас його є", — каже Людмила Архипова.

"Кожна людина при нашому споживанні утворює до 3 кг сміття в день, — розповідає екологиня. — Відповідно — це мільйони тонн сміття. Враховуючи те, що ми — туристична область та у "доковідний" рік приймали понад 2 млн туристів за рік, а це більше, ніж населення області, вихід – у сортуванні та переробці".

У "Національній стратегії поводження з відходами" передбачено, що до 2030 року в Україні має залишитися лише 300 сміттєзвалищ. Наразі, за інформацією Людмили Архипової, в Україні є 30 тис. сміттєзвалищ, контрольованих – 6 тис. На Франківщині – 32 сміттєзвалища, більшість з них непаспортизовані. Стратегія передбачає перехід до сортування сміття та його часткової переробки, тобто повторного використання. Нові полігони, зокрема й у Снятині, обладнуватимуть лініями сортування сміття. У такому випадку складування на полігонах зменшується до 40%.

Читайте також

Читайте нас у Telegram: головні новини Івано-Франківщини

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди