Фольклорний колектив "Калинова родина" із Драбівщини, Черкаської області відзначає ювілей разом із державою. Хор вперше виступив сцені села 24 серпня 10 років тому, розповіла Суспільному керівниця хору Ніна Петриченко.
Колектив має сотню нагород всеукраїнських та міжнародних конкурсів, але, розповідають учасниці,— найприємніше їм виступати на сцені рідної Кантакузівки.
У хорі семеро учасниць і кожна із них має родинний зв'язок, зауважила учасниця колективу Ірина Головко:
"У нас є дві рідні сестри, це наша основа, їхня двоюрідна сестра, ми зі Свєтою племінники, і Лариса теж по материнській лінії родичка".
Спів "Калинової родини" не вщухає навіть в гримерній, розповіла Тетяна Затула. На репетиції колектив завжди одягає свої сценічні костюми:
"Цій сукні, що на мені, мабуть, років 100. Це ще моєї бабусі сукня, тобто сорочка"
Одна одній — сім’я, та в колектив брали не по знайомству, а лише талановитих, розповіла керівниця Ніна Петриченко:
"Просто так у колектив не брали. От подруга в мене є, але вона не вміє співати, не може донести тієї іскри, нам же це дано від батьків, напевно".
Заради пісні покинуть і роботу, і господарство, жартує пенсіонерка Любов Ситник. Кидає все і мчить на репетицію:
"Дрібні роботи роблю сама. Але як сказала Ніна Миколаївна, що на годину були тут. Я кидаю все, хай воно постоїть, нікуди воно не дінеться, а я їду, щоб мені задоволення якесь отримати в колективі".
Раніше, каже жінка, мала найвищий співочий голос сопрано, тепер такий не витягує:
"Я робила дояркою. Прибіжу на роботу, усе їм по дорозі. Прибігла, з-під крана холодної води напилася. Тепер десь ділося моє сопрано. Тільки другим голосом можу".
У репертуарі "калинівців" півтори сотні автентичних пісень. Слова забувають, каже пані Любов, але через це не хвилюються:
"Я можу дома й квасолю лущити. Пісенник переді мною лежить. Я вчу слова, вийшла на сцену, — фіть і випало з голови. Уже мені 70 років, у мене пам’ять не працює нормально".
Тексти пісень колективу передали їхні бабусі, а хист до співу всі мали ще з дитинства, розповіла Тетяна Затула.
"Я ще напевно у рочків чотири співала пісню «Сини мої, сини мої. Ой, хто ж мене старесеньку буде годувати". Співала на фермі, на стільчик ставала, коли завферми просив заспівати, так мені 5 копійок платили. Бізнесменкою була".
Послухати хор односельці приходять і на репетиції, розповіла Світлана Власенко:
"Я їхня фанатка. Я ніколи не пропускаю їхній концерт. Є в мене час, чи немає, я відкладаю всі свої справи і обов'язково прийду дивитися".
Дебют хору відбувся 24 серпня 2011 року на 20-ий ювілей Незалежності України, виступали на сцені Кантакузівського клубу:
"Нам голова сільради сказав: якщо ви «вистрелите», то буду і далі вас спонсорувати. То ми і «вистрелили». На мою думку, ми гарно виступили".
Керівниця колективу вважає, що допоки лунає спів, — живе Україна.
Повне відео:
Авторка Тетяна Недбайло
Читайте нас у Telegram: головні новини Черкащини та України
