Дата приватизації підприємства «Чернігівторф» поки невідома: яка ситуація з Ірванцівським заводом

Дата приватизації підприємства «Чернігівторф» поки невідома: яка ситуація з Ірванцівським заводом

Дата приватизації підприємства «Чернігівторф» поки невідома: яка ситуація з Ірванцівським заводом оригінал

Дата приватизації державного підприємства «Чернігівторф» невідома, сказав Суспільному його комерційний директор Геннадій Ричка. Нагадаємо, 28 грудня Фонд держмайна України вніс до списків об’єктів приватизації «Чернігівторф». З 5 нині діючих в країні торфозаводів 2 працюють на Чернігівщині – Смолинський в Чернігівському районі та Ірванцівський - в Семенівському. Працівники Ірванцівського занепокоєні тим, що після приватизації люди можуть залишиться без роботи, а заводське селище – без води, каналізації та опалення, каже директор заводу Юрій Журавльов.

В руках Андрія Кекуха брикет торфу – його виробляють тут - на Ірванцівському заводі. На заводі близько сотні робітників, середня зарплатня - від семи тисяч гривень. Три останніх місяці завод працює на десяту частину потужностей. Через теплу зиму нема збуту торфу, каже Андрій. Тому впали зарплати - всіх перевели на триденний робочий тиждень. Тепер, коли завод внесли в списки на приватизацію, - люди бояться втратити роботу взагалі, каже чоловік.

«Були у нас заводи: цегляний – приватизувався – не стало заводу, крохмальний приватизувався – нема заводу, деревообробний теж саме», - говорить начальник брикетного цеху Ірванцівського торфозаводу Андрій Кекух.

Це один з буднів, коли завод не працює. Тамара Макотра на роботі, бо мали приїхати покупці торфу. Жінка зважує продукцію. На заводі працює 42 роки. Зараз через простій на руки жінка отримує 2100 гривень зарплатні. Каже, якщо роботу втратить – іншої не знайти.

«В такому віці вже ніде ніхто нас не візьме. Праці, в такому віці, та й в Семенівці її і зовсім нема - молодим людям нема роботи», - говорить Тамара Макотра.

Жінка каже, працівники, щоб зберегти робочі місця, готові були на колективну приватизацію.

«Але нам відмовили – Держмайно. Чим аргументували: тому що в них вже є на наші заводи хазяїн. Я так думаю».

У селищі Кути-2 живуть колишні та теперішні працівники заводу. Раніше тут жили понад півтисячі людей. Заселені були дев’ять двоповерхівок. Нині в трьох менше сотні людей. Опалення, водопостачання, каналізація – послуги, які надає завод. Не стане заводу – будівлі залишаться без обслуговування, каже Анастасія Козик. Жінці 82 роки, півстоліття живе тут і іншого житла не має.

«Нам – хоч помирай. Куди мені».

Ірванцівський завод - один з основних платників податків на Семенівщині. Бюджет району отримує від нього більше мільйона гривень податків щороку, каже виконувач обов’язків голови райдержадміністрації Станіслав Черниш. Тому в січні представники місцевого самоврядування, щоб зберегти завод, писали звернення.

«Звернення були до президента, КабМіну, Фонду держмайна про виключення підприємства зі списку державних, які підлягають приватизації, і надати колективу прийняти участь в оренді цілісного майнового комплексу», - розповідає Станіслав Черниш.

У Фонді держмайна відповіли – остаточне рішення приймає Уряд. Дата, коли «Чернігівторф» зі Смолинським та Ірванцівським заводами приватизують – невідома, каже комерційний директор Геннадій Ричка.

«Ця причина не пов’язана ні з економічними показниками підприємства, ні з чимось іншим. Підхід держави зараз - максимальний приватний бізнес і мінімальне втручання держави в економічні процеси», - коменує Геннадій Ричка.

Геннадій Ричка каже – працівники заводу можуть взяти участь у приватизації разом з іншими учасниками торгів.

«20-30 мільйонів гривень – я думаю, за таку вартість буде попередньо виставлятися на майданчику Прозоро. Купити підприємство – це одне. Зношеність техніки стовідсоткова, відповідно, на всі ці підприємства потрібні інвестиції у декілька мільйонів доларів. Купити і оформити ліцензію нову».

Якщо приватизацію не відмінять – колектив вимагає гарантій, що при новому власникові завод продовжить працювати, каже директор Ірванцівського торфозаводу Юрій Журавльов.

«Умови – це збереження профільності заводу і умови, що його не поріжуть на металобрухт», - каже Юрій Журавльов.

Інформація про те, що «Чернігівторф» будуть приватизувати, є на сайті «Прозоро продажі». Трудовий арбітр Олександр Кухарук пояснює - приватизація відбуватиметься шляхом продажу. За її умовами, працівників не мають права звільняти протягом року після продажу, каже він.

«Зараз буде вульгарний продаж на аукціоні. Я розумію колектив, я б теж хвилювався, це позбавляє його фактично будь-яких прав. Звичайно керівництво міністерства як і Фонд держмайна заспокоюють, Там є лише одне, що трудовий колектив не має звільнятися протягом одного року з ініціативи власника, який його купив».

У середу ми відправили інформаційний запит до Фонду держмайна, щоб дізнатися про ситуацію з приводу приватизації майнового комплексу «Чернігівторфу». Досі відповіді на запит ми не отримали.

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди