"Прогнозувати неможливо": тренер харківських фехтувальниць — про очікування від Паралімпіади

"Прогнозувати неможливо": тренер харківських фехтувальниць — про очікування від Паралімпіади

"Прогнозувати неможливо": тренер харківських фехтувальниць — про очікування від Паралімпіади hromadske.ua

На Паралімпіаді в Токіо виступатимуть троє харківських фехтувальниць: Євгенія Бреус, Олена Федота та Наталія Мандрик. Спортсменки братимуть участь у змаганнях з рапіри, шпаги та шаблі. Про підготовку паралімпійців та інклюзію в етері "Українського радіо Харків" розповів тренер збірної з фехтування Юрій Тридуб.

У чому полягають особливості виступів паралімпійців?

Усі спортсмени виступають на спеціалізованих інвалідних візках. Паралімпійські фехтувальники поділяються на три категорії в залежності від ураження. Категорія А — найменше ураження, В — ураження хребта, С — ураження шийного відділу. Коли спортсмени виїжджають на змагання, їх тестують на ці класифікатори. Щодо зброї, то спортсмени обирають її довільно.

Візки закріплені на платформі, не рухаються. Спортсмени класу А можуть працювати корпусом, вони рухаються рукою та корпусом, у категорії В і С — лише рукою, а корпусом — за допомогою другої руки.

Яку зброю використовують у змаганнях?

Шпага, рапіра та шабля відрізняються зовнішнім виглядом, правилами, технікою, тактикою, враженням секторів, якими можна завдавати удару чи уколи. Рапіра може уражати лише корпус, шпага — це ноги, руки, маска. Все, що вище пояса, — тільки колоти. Шабля — руки, тулуб, маска, але можна і колоти, і рублені удари завдавати.

Євгенія Бреус і Олена Федота виступають у шпазі та шаблі, Наталія Мандрик — у шпазі та рапірі. Це різні тренування, зовсім інша робота тренерів. Зараз я працюю тільки з паралімпійцями.

"Це ніби дитину вчити ходити"

Як оцінюєте рівень суперників?

Євгенія Бреус взяла "бронзу" у Ріо. Суперниць аналізували, минуло п'ять років, впевнений, що спортсмени змінилися та "підросли", наша Євгенія теж змінилася, сподіваюся, набрала більше майстерності. Прогнозувати нічого неможливо щодо Паралімпіади. Людина може в циклі вигравати багато змагань, бути лідером, але в цей день, в цей час може поступитися менш підготовленому спортсмену. Це стається не тільки в нашому виді спорту.

Рівень усіх шести-семи країн учасниць схожий. Школи різні, але рівень світового фехтування зрівнявся.

Читайте також: Харківська фехтувальниця повернулась до Харкова після перемоги в Бразилії

Чому, на вашу думку, спортсмени з інвалідністю обирають саме цей вид спорту?

Кожен, хто йде на фехтування, має свою мету — хтось не хоче сидіти вдома, хтось хоче нових вражень, шукає спілкування, можливість оздоровити тіло. Надалі, коли починають опановувати вид спорту, з'являються задачі більш спортивні: потрапити до збірної, поїхати на міжнародні змагання. Здебільшого приходять люди, які про фехтування нічого не знали, тому це ніби дитину вчити ходити.

Тренування та вплив карантину

З чого складається тренування?

Тренування йде за загальними методичними установами. Починається із загальної розминки, далі — спеціальна, після них — праця зі зброєю. Далі — чи спаринги, чи навчальні бої. Є специфічна методика у фехтуванні в індивідуальній роботі, коли тренер і спортсмен працює з ним, бере зброю. У мене дев'ять спортсменів.

Які є проблеми з умовами для тренування?

Проблеми є, але якщо взяти членів національної збірної, вони забезпечені усім. Візки дуже коштовні, це не одна тисяча євро, їх виготовляють за кордоном для кожного спортсмена індивідуально. Фехтувальна амуніція та зброя недешева, "Інваспорт"Система фізкультури та спорту людей з інвалідністю, що існує в Україні на державному рівні, розроблена Паралімпійським комітетом забезпечує.

Коли спортсмен доростає до рівня збірної, підписує контракт, приймає обов'язок виступати, тренуватися, отримує зарплату. Це їх основна професія. У фехтуванні дуже неординарні, зазвичай займаються ще чимось — викладання, бізнес тощо.

Зарплати, з одного боку, немаленькі, але з іншого спортсмени мають свої проблеми зі здоров'ям, мають лікуватися, краще було б, якби вона більшою.

А які є реабілітаційні програми з фінансовою підтримкою для спортсмена?

Ми тренуємося, проводимо збори у Конча-Заспі, там непоганий медичний центр, хороші лікарі, фізіотерапевти, реабілітологи. Коли спортсмени їдуть додому, то лікування та реабілітація — за їхні кошти, але на зборах ми буваємо до п'яти разів на рік по два тижні.

Які найпоширеніші травми у цьому виді спорту?

Травми поширені — це рука, плече, лікоть, спина. Великі навантаження, професійний спорт.

Як карантин вплинув на тренуваннях спортсменів?

Рік додатковий для когось був плюсом, з іншого боку рік без змагань для когось був у мінус. Як воно відіб'ється на змаганнях, подивимося. Складно було на карантині тренуватися, навіть дістатися на тренування, отримати дозвіл зайти в зал.

"Тренер носить на руках"

Що можете сказати про доступність міста для спортсменів з інвалідністю?

Для візочників — проблема. Тим, хто на протезах, простіше. Чому нормальна, поважна людина, чемпіон світу просить когось: "Допоможіть мені"? У нас непогані два зали, де тренуються паралімпійці. Зали розташовані на третьому поверсі, ліфта немає. Кожного дня люди на візках мають якось видряпатись на третій поверх. Тренер на руках їх заносить разом з візком, спускає назад. Якщо дівчина важить 40 кг, але у мене є хлопці, які важать кілограм 80. У 2017 році прибудували дві ліфтові шахти — й на цьому все зупинилося.

На Олімпіаду-2020 в Токіо не взяли тренера легкоатлетки Марини Килипко. Ви теж залишилися у Харкові. Чи були якісь обмеження для збірної, кількості тренерів? Чи буде у дівчат підтримка?

Підтримка, сподіваюся, буде. Від України поїхали дев'ять спортсменів, з ними три тренери з кожного виду зброї, цього достатньо. Тренери знають спортсменів. Звісно, мені може б і хотілося, але особливої потреби у моїй присутності немає.

Читайте також

Харківські спортсмени на Паралімпіаді: розклад виступів

Категорії
БіатлонБоксКомандні види спортуВелоспортДзюдоВодний спортГімнастикаВелоспортУсик - ДжошуаФормула-1ХокейТрансляція ЧС з футзалу