На Рівненщині виявили 142,633 га землі, уражених амброзією полинолистою та впровадили карантинний режим на цих землях. Начальниця відділу карантину рослин управління фітосанітарної безпеки Тетяна Волковська розповіла на Українському радіо Рівне, які ще шкідливі рослини ростуть на території області та як з ними боротися.
Головна спеціалістка департаменту охорони здоров'я з клінічної імунології Наталія Козлюк пояснила, як саме ці рослини впливають на людину та яку допомогу слід надавати після контакту з ними.
Амброзія полинолиста
Тетяна Волковська зазначила, що амброзія входить до переліку карантинних організмів.
"Це досить отруйна трав'яниста рослина з родини айстрових, включена до переліку рослин, які мають статус карантину. Боротися з нею дуже важко, бо це рослина, яка розсіюється насінням, а насінин вона викидає дуже багато. Одна здорова, розвинена рослина може висипати 30-40 тис. насінин, а деякі особини – до 100 тис. насінин", – розповіла начальниця відділу карантину рослин.
Малою амброзія – або як її в народі називають "пижмо" – нагадує моркву або кріп, а коли підросте – коноплі. Цвіт дрібний, жовтого кольору. Особливість амброзії – запушеність стебла та листя ворсинами сірого кольору.
"Якщо взяти сферу сільського господарства чи аграріїв, то через амброзію зниження врожайності – велике. Вона витісняє інші культури, витягує з землі фосфор, азот, забирає до 75% вологості з ґрунту. Соняшнику знижує врожай до 40%, кукурудзи – до 35%. Окрім негативного впливу на врожайність, то вона ще й має негативний вплив на людей", – каже Тетяна Волковська.
І додала: вегетаційний період амброзії – з квітня, цвітіння – з липня по вересень. Побороти амброзію можна скошуванням, проте робити це треба до того, як рослина зацвіте. До зацвітання амброзія не шкідлива.
"Насіння амброзії у ґрунті може зберігатися до 40 років – воно не вимерзає, проростає. Для її виведення є методи оранки, покривання спеціальною сумішшю землі, щоб амброзія не проростала. Коли вона проросла, то виривати або гербіцидами обробляти, переорювати, але не давати зацвісти та викинути насіння", – повідомила фахівчиня.
Головна спеціалістка департаменту охорони здоров'я Наталія Козлюк зазначила, що рослина може викликати захворювання полінозалергічне захворювання слизових оболонок носа й ока, яке спричинює пилок рослин, спори грибів, характеризується алергічним ринітом, кон'юнктивітом, бронхіальною астмою та ураженням інших систем переважно в осіб з генетичною схильністю до виникнення алергічних хвороб., а також викликати в алергіків нежить, сльозотечу, свербіж шкіри, висипання, кашель, сезонні атаки бронхіальної астми.
"Якщо є можливість переїхати в період цвітіння в інше місце, де немає амброзії – це буде оптимальним варіантом. Влітку бажано закривати вікна, не сушити одяг на провітрюваних територіях, обов’язково мити голову, переодягатися та прати одяг, коли повертаєтеся з вулиці", – сказала Наталія Козлюк.
Вона уточнила, що найчастіше за меддопомогою звертаються люди підліткового та середнього віку. У них зазвичай діагностують алергію.
Читайте також: Амброзія підступає до Рівного: де цвіте та як вберегтися
Борщівник Сосновського
Згідно з інформацією Тетяни Волковської, борщівник Сосновського не віднесений до карантинних організмів. У 2015 році провели аналіз фітосанітарного ризику, який це підтвердив.
"Борщівник сягає до трьох метрів у висоту, з сімейства зонтичних, листя по пів метра в діаметрі, стебло порожнисте. Агресивний у спекотну пору року, коли є волога на шкірі й при дотику воно викликає опік. Розповсюджений у всіх районах, найбільше – у центральних та південних", – зазначила Тетяна Волковська.
І уточнила: рослина невибаглива, росте переважно на засмічених територіях чи узбіччях. Це інвазійний вид зі значною здатністю до захоплення та витіснення, який розповсюджується природним шляхом або за допомогою людини й становить значну загрозу для флори екосистеми, конкурує з автохтонними видами за екологічну нішу, а також спричиняє загибель місцевих видіввид рослин, який знищує навколо себе інші, поглинає речовини, виснажує землю.
"Поки борщівник молодий, його можна підкопувати на глибину 8-12 см і рослина не повинна після цього відростати. Скошування малоефективне – потрібно косити часто. Ефективна боротьба з допомогою пестицидів та агрохімікатів, але в зоні, де є люди, це не дозволено", – повідомила начальниця.
Вона додала, що підходити до рослини, яка виросла в ріст людини і вище – не можна.
Лікарка Наталя Козлюк зазначила, що борщівник Сосновського містить у своєму сокові речовини, які небезпечні лише під сонячними променями та викликають опіки, схожі до термічних.
"При вдиханні пилку і контакті з оком може бути навіть постійна сліпота. При великому ураженні – можливе летальне завершення. Опіки 2-3 ступенів викликають утворення пухирів. Можуть приєднуватися інфекції", – зазначила фахівчиня.
Вона порадила не виходити на вулицю кілька днів після контакту з борщівником, адже ультрафіолет потрапляє на шкіру навіть через одяг. Місце ураження потрібно промити великою кількістю проточної води.
"Варто нанести "Пантенол" чи інші речовини, які проти опіків, випити протиалергічну таблетку та звернутись до лікаря. Спочатку буде почервоніння, потім, залежно від індексації ультрафіолету, можуть з'являтися пухирці – можуть бути поодинокі, можуть зливатися. Лікують дуже довго – при мінімальних, поодиноких проявах час лікування – до двох тижнів і більше", – сказала Наталія Козлюк.
І уточнила: цього року звернень щодо опіків від контакту з борщівником Сосновського поки не надходило.
Аконіт (борець)
Тетяна Волковська розповіла, що аконіт, або по-народному – борець, – це рослина, яка росте кущиками, має пальчико-роздільне листячко та квітки, які сформовані у китиці синього кольору.
"Аконіт містить отруту у всьому – у стеблі, листках, квітах, сокові. Пилок та нектар з нього отруйний для бджіл, але якщо вони перероблять його у мед, то мед отруйний для людини. Та рослину використовують і в лікувальних цілях", – зазначила Тетяна Волковська.
Вона додала, що росте аконіт у центральних та південних районах Рівненщини. Зазвичай його можна помітити у полях, на галявинах між лісами. У містах побачити аконіт тяжко.
"Речовини в аконіті досить отруйні і впливають на серцево-судинну, нервову системи, аж до зупинки дихання, порушення серцевого ритму. Після контакту бажано звернутися до лікаря. В обласній лікарні є відділення детоксикації. Там займаються професійно лікарі та психологи, знімають детоксикацію, дають антидоти для всіх отруйних речовин", – повідомила головна спеціалістка департаменту охорони здоров'я Рівненської області з клінічної імунології Наталя Козлюк.
Згідно з її словами, до медиків звернення через отруєння аконітом поки не надходили. Також Наталя Козлюк уточнила: кількість аконіту для отруєння залежить від здоров'я людини та тривалості контакту з рослиною. Зокрема, на перебіг отруєння впливають супутні захворювання.
Беладонна
Тетяна Волковська зазначила, що на території Рівненської області можна знайти беладонну – це висока рослина з розгалуженнями, кубовидна, з родини пасльонових. Найбільше вона зацікавлює малолітніх дітей через свої плоди.
"Плоди беладонни, схожі на маленькі вишеньки і навіть солодкі на смак. Але вони дуже отруйні. Перші ознаки проявляються протягом 20 хвилин – пересихає горло, з'являється хрип у голосі, розширюються зіниці, прискорюється серцебиття. Зафіксовані навіть летальні випадки", – розповіла Тетяна Волковська.
І уточнила: плоди беладонни спричиняють параліч легенів та судинну недостатність.
Блекота, дурман звичайний, Болиголов плямистий, віх отруйний (цикута)
Віх отруйний і болиголов плямистий схожі на вигляд, обидві рослини з родини зонтичних, – повідомила Тетяна Волковська. У віхові дуже отруйне кореневище, яке заповнене світло-жовтою рідиною. Болиголов – нижчий. Обидві рослини нагадують моркву чи петрушку, виростають від пів до одного метра заввишки.
"І віх, і болиголов викликають головний біль, запаморочення. Рослина дурман отруйна вся. Він з яйцевидними листочками і квіточки у формі лійки, має порожнисте стебло. Контакт з ним небажаний", – зазначила начальниця.
Вона пояснила, що блекота візуально схожа на дурман, але має сітчасту перемичку брудно-жовтого кольору і з фіолетовою сіточкою у квіточці. Рослина сягає до 1,5 метра у висоту. Насіння блекоти може зберігатися у ґрунті п'ять років.
"Ці рослини можуть викликати стан наркотичного сну, а в більших дозах – стан божевілля. Отруйні вони навіть у відвар чи при термічній обробці. Колись їх в маленьких дозах використовували для певного лікування, але самолікуванням категорично не раджу. Якщо з'їли чи випили – то потрібно промити шлунок", – сказала Наталія Козлюк.
Вона порадила випити багато рідини, викликати блювоту та прийняти сорбенти – активоване вугілля, "Сорбекс" чи інші, які є в домашній аптечці. Після цього одразу звернутися до лікаря.
Що відомо
- 16 серпня на нараді у Рівненській міській раді прийняли рішення про координування роботи фітосанітарної та комунальних служб задля очищення територій від амброзії полинолистої. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомила заступниця керівника Тресту зеленого господарства Оксана Майборода.
- За інформацією Оксани Майбороди, власникам та користувачам приватних земельних ділянок, на яких росте амброзія, від Департаменту благоустрою та інфраструктури направлять відповідні звернення щодо очищення ділянок найближчим часом.
Читайте нас у Telegram: екстрені новини та щоденні підсумки
Підписуйтесь на рівненське Суспільне у Viber
Долучайтесь до нас в Instagram
