"У нас не більш як місяць": епідеміологиня — про очікування нової хвилі COVID-19 на Харківщині

"У нас не більш як місяць": епідеміологиня — про очікування нової хвилі COVID-19 на Харківщині

"У нас не більш як місяць": епідеміологиня — про очікування нової хвилі COVID-19 на Харківщині Суспільне Харків

На Харківщині зростає захворюваність на COVID-19. Чи означає це початок нової хвилі, в ефірі "Сьогодні. Головне" прокоментувала епідеміологиня Тетяна Чумаченко, професорка, завідувачка кафедри епідеміології Харківського національного медичного університету.

Причини зростання захворюваності та "Дельта" — чи є зв'язок?

Відповідно до даних Харківського обласного центру контролю та профілактики хвороб, мінімум цьогорічної захворюваності припав на перші два тижні липня — виявляли по 145 випадків на тиждень. На третьому й четвертому тижнях захворюваність почала зростати, щораз на 30%. На якому етапі ми зараз? Це початок нової хвилі чи тимчасове коливання між двома хвилями?

Поступово захворюваність зростає і для цього багато причин. У нас ще недостатньо людей, які мають імунітет проти COVID-19. Крім того, у нас активізувалася інтенсивність спілкування. Ми бачимо, що люди стали менше носити маски, збираються великими групами. Попри те, що Харківська область зараз в "зеленій" зоні, ми повинні пам’ятати, що вірус не зникнув, джерел інфекції дуже багато і можливість заразитися у громадських місцях при недотриманні правил існує.

Ми знаємо, що зараз є загроза розповсюдження нового штаму "Дельта", який є більш агресивним. Потрібна менша доза вірусу, щоб виникло захворювання. Цей штам такий, що від однієї хворої людини заражається більша кількість людей.

Зараз люди повертаються з відпусток. Хтось їздив за кордон, хтось міг там інфікуватися, тому можливість, що цей штам розповсюджуватиметься Харківською областю існує, незважаючи на те, що офіційно у нас цей штам не зареєстровано.

Поки що ми не можемо говорити, що на нинішнє зростання вже в тому числі впливає і новий штам?

Ні, цього ми не можемо сказати. Наразі йдеться про недотримання правил і появу великої кількості джерел інфекції. На осінь ситуація буде ще гірша, якщо ми кардинально не щепимося.

Є штам "Дельта" і "Дельта+". Спостерігаєте за розповсюдженням у світі? Що бачите, які тенденції та загрози?

Штам "Дельта+" агресивніший ніж "Дельта", хоча на сьогодні він менш розповсюджений. "Дельта" виявлений зараз у великій кількості країн, але ми розуміємо, що за клінічною картиною ми не можемо поставити діагноз, що це "Дельта", треба обов’язково провести спеціальні лабораторні дослідження. Ми знаємо, що ми обмежені у таких дослідженнях. У нас тільки певний відсоток тяжких випадків, які ми можемо тестувати, відправивши у референс-лабораторії Всесвітньої організації охорони здоров’я. Є ще невелика кількість тестів, яка надійшла в Україну. На Харківщину ми отримали тест-системи, але зараз ще йде калібрування, поки що не почали їх застосовувати. Мова йде про три тест-системи. Це трохи менше ніж 300 тестів.

"У нас є не більше як місяць"

Наскільки це типова картина для коронавірусної інфекції: новий штам кожні кілька місяців?

Справа тут не в коронавірусі. Ще на початку пандемії ми говорили, що очікуємо появи більш агресивних форм. Мутації відбуваються весь час. І відбудеться відбір саме тих варіантів, які найбільш конкурентоздатні, які можуть швидше розповсюджуватися. Для вірусу, який може жити лише в живому організмі, це необхідно для того, щоб можна було змінити своє середовище проживання. Тому ті штами, які швидше розповсюджуються вони й будуть укорінюватися в популяції.

Цей штам "Дельта" звідки взявся? Ми пам’ятаємо, що спочатку він називався "індійський". В Індії після спаду захворюваності люди розслабилися, це збіглося з релігійними святами, також були вибори, до того ж це густонаселені регіони, перестали маски носити, дистанції дотримуватися й одразу ж пішло різке, майже вертикальне, якщо на криву росту подивитися, зростання випадків. І мутація, яка виникла, звісно, закріпилася. Тепер вона "гуляє" по всьому світу, і Всесвітня організація охорони здоров’я прогнозує, що найближчим часом 90% випадків будуть викликані саме цим штамом.

Читайте також: Куди звертатися хворим на COVID: "гарячі лінії" на Харківщині

Найближчий час для Харківщини — це коли?

Я б сказала, що у нас є тижні, не більше як місяць. Тому що почнеться навчальний рік, повернуться діти в школи, студенти — у виші, усі повернуться із відпусток, кожен зі своїми штамами. І почнеться обмін цими штамами. Ми зараз маємо максимально щепитися хоча б першою дозою — одна доза не захищає повністю, але вона знижує кількість госпіталізацій.

"Задача — вакцинація, дистанція та носіння маски"

Торік, у листопаді, ви розповідали, що займаєтеся комп’ютерним моделюванням прогнозів спільно Харківським аерокосмічним та університетом Каразіна. "Ми розробили комп’ютерну модель, яка досить точно показує прогноз на найближчі 10 днів. Ми їх відправляємо до Центру громадського здоров’я", — казали ви. Досі робите?

Так. За нашими прогнозами теж йде підйом захворюваності, але не дуже різкий, поступовий. Тобто якщо все залишиться так, як є, ми бачимо, що кількість випадків буде зростати. Якщо ж ми взагалі перестанемо робити хоч щось, тоді буде більш різкий підйом. Тому наша задача — вакцинація, дистанція та носіння маски. Наші моделі показують, що якщо буде певний відсоток людей несприятливих до вірусу, то епідемія затихне.

Який для цього потрібен відсоток?

У нас діти не щеплюються, тому треба максимально вакцинувати дорослих, але цього теж буде недостатньо для того, щоб зупинилося розповсюдження вірусу. Щоб епідемія перестала розповсюджуватися треба щепити 85-90%. Ми сюди можемо додати тих, хто перехворів, хоча ми знаємо, що саме при COVID-19 люди можуть захворіти й вдруге, і втретє. Тобто немає імунітету у всіх людей. Тому навіть ті, хто перехворів, мають щеплюватися.

Ще я звернула увагу на таку помилку тих, хто перехворів. Вони говорять: "У нас є антитіла, тому ми не будемо щеплюватися". Але антитіла різняться. Антитіла, які показують тести, говорять про те, що людина зустрілася з вірусом, і її імунна система на це відреагувала, але це не захисні антитіла. Ті антитіла, що захищають, у наших умовах не визначаються. І на сьогодні вчені ще не встановили, який рівень антитіл захищає.

Темпи вакцинації недостатні

Як оцінюєте темпи вакцинації на Харківщині?

Харківська область дуже додала у темпах, але цього все одно недостатньо. Ми займаємо друге місце після Києва [за темпами вакцинації], але ми можемо ще більше. Резерви є, вакцина є, підготовлені бригади є. Людям треба не чекати, коли їм зателефонують, а йти й вакцинуватися.

Кому б ви радили вакцинуватися зараз у першу чергу?

За статистикою, у Харківській області найчастіше хворіють люди від 17 до 50 років, тобто ті, хто активно спілкуються, хто ходить на роботу, користуються громадським транспортом. Ось їх і треба щеплювати в першу чергу. Люди похилого віку або вже щеплені або нікуди не ходять, тому в них менший рівень зараження. Але треба пам’ятати, що найчастіше заражаються або у сім’ї, тобто хтось один прийшов додому і заразив, або ж на роботі.

Попереду новий навчальний рік. Уряд прийняв рішення, що за умови виходу регіону за межі "зеленої" зони, школи зможуть працювати лише за умови, що 80% персоналу щеплені від СOVID-19. Що про це говорить міжнародний досвід?

Діти хворіють легко, це може бути носійство без симптомів і коли вчителі матимуть імунітет, який сформований саме щепленням, то вони зустрічатимуться з дітьми, які хворіють, і не будуть заражатися. Таким чином ми в першу чергу захищаємо персонал.

Читайте також

Друга доза вакцини від COVID: як отримати щеплення на Харківщині

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди