Що означає підвищення облікової ставки до 8% для українців. Пояснює експерт

Що означає підвищення облікової ставки до 8% для українців. Пояснює експерт

Що означає підвищення облікової ставки до 8% для українців. Пояснює експерт з відкритих джерел

Національний банк 23 липня ухвалив рішення підвищити облікову ставку до 8% річних. Голова НБУ Кирило Шевченко заявив, що в умовах суттєвішого посилення інфляційного тиску це є необхідним кроком для повернення інфляції до 5% у 2022 році та утримання під контролем інфляційних очікувань. Головний редактор журналу "Деньги" Олександр Крамаренко в ефірі "Українського радіо" розповів, що означає підвищення облікової ставки з 6% до 8% та як це вплине на українців.

Як підвищення облікової вплине на українців

Експерт пояснив, що облікова ставка — це, по суті, вартість грошей.

"Нацбанк оголошує, що вартість грошей така, і це означає, що банки не можуть отримувати під менший відсоток, ніж цей кошти у вигляді кредитів рефінансування. Крім того, Національний банк ще сказав, що він буде не просто під облікову, як раніше, надавати ці кредити, а облікова плюс 1%. Тобто це доволі жорстке стримування припливу нових грошей в економіку", — вважає Крамаренко.

На його думку, підвищення облікової ставки призведе до незначного подорожчання кредитів. Він уточнив, що йдеться не про пільгові кредити, які субсидіюються державою, а про звичайні комерційні.

"І це може призвести до невеличкого збільшення вартості запозичень через державні облігації, які розміщує на ринку Міністерство фінансів. Тобто можуть збільшитись видатки державного бюджету на обслуговування державного боргу", — каже експерт.

Говорячи про причини підвищення облікової ставки, Крамаренко зазначив, що НБУ має підвищувати її та дещо зменшувати пропозицію грошей, якщо пришвидшується інфляція.

"Але в нашому цьогорічному випадку це не спрацює. Голова ради Національного банку Богдан Данилишин дуже часто посилається на те, що у світі зростають ціни на енергоносії, нафтопродукти, зерно тощо, тобто це насамперед імпортована інфляція. Там зростають ціни, і це впливає на наш внутрішній ринок і ми отримуємо зростання цін. На жаль, це так. І Національний Банк у поточних умовах не зможе за рахунок підвищення облікової ставки стримувати інфляцію. Тому це не є виходом", — вважає головред журналу "Деньги".

Читайте також: Облікова ставка. Фінансова абетка

Водночас він вважає, що збільшення облікової ставки — "це фінансові ліки, які, і як будь-яка інші ліки, мають побічні ефекти, зокрема пригальмування ВВП та пригальмування економіки".

"Нам це зараз не потрібно і ми не можемо собі це дозволити, тому що у нас економіка доволі сильно впала минулого року і ми ще не оговтався від шоків, які були у 2014-2015 роках, коли почалася війна. Тому нам зараз важливіше, щоб швидше зростала економіка, ніж ганятись за примарою того, що ми зможемо за рахунок підвищення облікової ставки стримувати інфляцію", — переконаний експерт.

Говорячи про ймовірність підвищення облікової ставки до 8,5%, Крамаренко вважає, що НБУ вимушений буде це робити, якщо інфляція буде й надалі зростати.

"В умовах кризи дуже багато країн, наприклад, Польща, на яку ми можемо орієнтуватися, бо у неї доволі схожа з нами економіка, в умовах кризи дозволяють собі тримати облікову ставку нижчу за рівень інфляції. У нас намагається бути трішки святішими, ніж Папа Римський, і слідувати до останньої літери підручникам економіки, які кажуть, що облікова ставка не може бути меншою за темпи інфляції. Зараз у нас дещо надзвичайні умови, і тому потрібно виходити за межі звичних ідей, формул тощо", — зазначає експерт.

Як облікова ставка вплине на курс гривні

Крамаренко вважає, що збільшення облікової ставки — це гальмо для курсу національної валюти.

"І якщо збільшення призводить до стримування пропозиції гривні, тобто її нібито стає менше на ринку, то, звісно, це впливає таким чином, що й курс до долара піднімається. Тобто коли менше гривні, вона стає дорожчою", — пояснює експерт.

Разом з тим він зазначив, що це тимчасова ситуація, яка дуже залежить від ситуації з зовнішньою торгівлею, тобто співвідношенням імпорту та експорту, виплат за зовнішнім боргом та можливостей залучати брати кредити.

Про транш від МВФ

За словами Крамаренка, в України є два шляхи отримання коштів МВФ. Перший шлях — кредит stand-by, який Україні почали надавати, потім припинили і почалися доволі жорсткі переговори.

"Там мова йде приблизно про 800 млн доларів наступного чергового траншу, і вони пов'язані з прийняттям законів про антикорупційну систему, про інституційну спроможність Національного банку, тарифи на газ. Це звичні для нас речі, і по них нічого не змінилося. Проблема насправді є, суперечки точаться і поступ є доволі повільним", — констатує головреж журналу "Деньги".

Він зауважив, керівництво МВФ домовилось з основними пайщиками Фонду щодо збільшення його можливості, щоб розвинені країни перерахували до фонду 600 млрд доларів, щоб за рахунок цих коштів, країни, які потребують цього, могли отримати в межах своїх квот майже без умов ще трошки коштів. Для України йде мова про 2,7 млрд доларів.

"Тобто нам дуже поталанило. Я сподіваюсь, що ці кошти будуть отримані. Я не впевнений, що там будуть у такі умови, що можна буде їх одразу витратити на підтримання бюджетних видатків. Швидше за все, вони просто підуть до золотовалютних резервів Національного банку, але і навіть в цьому випадку це буде дуже добре, тому що це буде підтримувати спроможність НБУ стримувати певну паніку, коли вона може спричинитись з якихось подій. Адже під час кризи краще мати більше грошей, ніж менше", — вважає експерт.

Про ймовірність відставки очільника НБУ

Експерт зізнався, що скептично ставиться до перспективи відставки голови НБУ Кирила Шевченка найближчим часом.

"Тому що якщо дивитись на ситуацію навколо управління і на події, які відбулися за останній рік з призначення Шевченка, то можемо побачити, що він оглядини в Міжнародному валютному фонді пройшов тільки восени 2020-го року. Тобто в нього вже тоді налаштувались стосунки з керівництвом Міжнародного валютного фонду, його там прийняли і, можна сказати, погодили. І навіщо зараз міняти його? Для чого? Щоб наражатися на проблему втрати часу?", — пояснює Крамаренко.

Він вважає, що навіть якщо знайдуть кращу кандидатуру на посаду очільника НБУ, ніж Шевченко, їй все одно доведеться щонайменше пів року налагоджувати стосунки, входити у процеси тощо.

"Тому я не думаю, що це на часі, і мені чомусь здається, що керівництво України це розуміє. Наразі Шевченко є доволі молодою людиною, тобто не видно, щоб він мав якісь проблеми зі здоров'ям, тобто з цієї причини його не можуть посунути. Можуть хіба що натиснути, щоб він подав заяву про добровільну відставку, але я не бачу зараз для цього реально підстав. Із 12 балів НБУ на тверду вісімку проходить цю кризу", — зазначає експерт.

Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу

Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі аккаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди