17 липня 2020 року Верховна Рада проголосувала за постанову, яка передбачала укрупнення районів. Реформу проводили, аби з одного боку скоротити кількість чиновників, з іншого – дати більше повноважень громадам.
На Чернігівщині замість існуючих 22 районів, утворили п’ять: Новгород-Сіверський, Прилуцький, Ніжинський, Корюківський та Чернігівський.
В укрупнених районах, як і раніше, функціонують районні ради та районні державні адміністрації. Свою думку про головні проблеми укрупнених районів висловив голова Чернігівської райради Микола Силенко.
Проблема нормативно-правового забезпечення
Йдеться про чітке розмежування повноважень райрад, громад та обласних центрів. Щоб ввести ці норми, потрібно вносити зміни в Конституцію. Проблема ж полягає в тому, що досі не прийняті нові редакції законів «Про місцеве самоврядування» та «Про місцеві державні адміністрації»
«Ми живемо наче в нових умовах, а законодавство у нас старе. Через це виникають проблеми, коли мешканці звертаються, хочуть отримати послугу так само, як це було в районній адміністрації. Людей відправляють у громаду. Громада каже, це ще не наші повноваження. Тобто, там уже нема, а тут – ще нема», – говорить Силенко.
З цієї проблеми, вважає голова райради, витікають і інші.
Проблема наповнення бюджетів
За словами Миколи Силенка, наразі бюджетне законодавство не передбачає стабільних джерел поповнення районних бюджетів. Це призводить до того, що не працюють районні програми: програма територіальної оборони, надзвичайних ситуацій і пожежного забезпечення та інші.
«Наприклад, програма техногенної і пожежної безпеки: є ряд об’єктів, які на стику кількох громад. Громади кажуть: «Це – не наше питання, а ДСНС, або району». А район не може його вирішити».
Проблема надання послуг на місцях
«Коли держава обіцяла, що не потрібно буде їздити у центр новоутвореного району за довідками – це, насправді, сьогодні не виконується».
Це стосується не тільки довідок. До прикладу, державна служба, що опікується дітьми з неблагополучних сімей: на місцях залишилися працівники, які виконують роль контролю й звітності. З реальною проблемою, виходить, треба їхати в центр району.
Райони виключені з процесу регіонального розвитку
«На рівні району ніхто не займається ані стратегічним плануванням, ані річним. Тобто, є щось на рівні громад, щось – на рівні області. Але (на рівні області) це, як правило, якісь точкові: великі інфраструктурні об’єкти. А от стратегія розвитку транспортного сполучення в районі, інвестиційного розвитку, пріоритетні напрямки розвитку – цим ніхто не займається».
Як каже Силенко, за законом, цим мають займатися райдержадміністрації. Утім, з його слів, вони вже отримали вказівки не проводити цю роботу.
Проблема передачі громадам медичних закладів
«Козелецьку ЦРЛ і Козелецький ЦПМСД (поліклініку, - ред.) потрібно передати Козелецькій громаді. І от голови Кіптівської та Остерської ТГ(колишній Козелецький район, - ред..) ставлять мені питання: «От ви проголосуєте за передачу (медзакладів, - ред.) Козельцю. Але ж там наші працівники, ми будемо співфінансувати їх частково. А впливати на призначення керівника, на розподіл лікарів буде тільки Козелець зі своїми депутатами. Яким чином Остер і Кіпті будуть на це впливати?» Ніяким чином. Питання підвисає. Тому ми поки що не передаємо».
Схожа ситуація в Новому Білоусі. Микола Силенко вважає, що логічно було б залишати такі заклади на рівні районів, оскільки райрада рівновіддалена в плані інтересів від кожної з громад. А тому, каже, рівноцінно розподіляла б ресурси між ними.
Читайте також:
Проти закриття шкіл і скорочення відділень у лікарні: близько 100 людей протестували у Варві
