10 листопада Верховна Рада у першому читанні ухвалила за основу два законопроєкти №14327-д та №15503. Вони необхідні для приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA).
Розповідаємо, що таке SEPA, які зміни передбачають законопроєкти та коли українці зможуть скористатися перевагами цієї системи.
Що це за система
SEPASingle Euro Payments Area — єдина зона платежів у євро, яка об'єднує країни Європи та інші держави, що приєдналися до системи. Вона встановлює спільні правила для безготівкових переказів у євро, завдяки чому транскордонні платежі здійснюють за умовами, наближеними до внутрішніх переказів. Мета SEPA полягає в тому, щоб зробити такі операції швидшими, доступнішими та дешевшими для громадян і бізнесу. Україна намагається приєднатися до цієї системи.
Перший документ, який це передбачає, — законопроєкт №14327-д про внесення змін до деяких законодавчих актів України відповідно до актів права ЄС з метою приєднання України до SEPA. За нього проголосували 249 народних депутатів.
У Міністерстві фінансів пояснюють, що ухвалення документа відкриє шлях до швидших і дешевших переказів у євро для українців та бізнесу. Це спростить відповідні операції для українців, які живуть або працюють у країнах Європи та надсилають гроші рідним в Україну. Також переваги відчують фрілансери, які отримують оплату від європейських замовників, та громадяни, які купують товари в інтернет-магазинах ЄС.
Зараз міжнародні перекази можуть супроводжуватися кількома банківськими комісіями. За даними Міністерства фінансів, сьогодні українська компанія платить за переказ 0,7–1,5% від суми та додатково 15-25 євро. Після приєднання до SEPA:
● перекази в євро здійснюватимуться швидко та без зайвих посередників;
● комісії становитимуть від 0 до 5 євро замість нинішніх значно вищих витрат;
● кошти надходитимуть практично миттєво;
● українські підприємці отримають повноцінний доступ до європейського платіжного ринку.
За оцінкою Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, економія бізнесу і громадян в Україні становитиме від 70 до 100 мільйонів євро щороку.
Крім того, реалізація цього законопроєкту є важливою умовою для отримання Україною значної міжнародної фінансової підтримки, зокрема від Європейського Союзу та Світового банку.
Другий документ — законопроєкт №15503, який передбачає зміни до Цивільного кодексу України. Його підтримали 258 депутатів. У Мінфіні кажуть, законопроєкт передбачає три основні зміни:
- Захист ділової репутації компаній. Якщо викривач умисно поширив неправдиву інформацію про можливі порушення з боку посадовців компанії, компанія зможе вимагати її спростування, оприлюднення відповіді в медіа та відшкодування завданої шкоди.
- Право на відповідь і спростування. Фізичні особи та компанії зможуть вимагати відповіді або спростування неправдивої інформації про можливі порушення у сфері фінансового моніторингу, яку викривачі оприлюднили в медіа.
- Захист добросовісних викривачів. Якщо людина ненавмисно оприлюднила неправдиву інформацію, але згодом спростувала її у встановленому законом порядку, її пропонують звільнити від обов'язку відшкодовувати завдану майнову чи моральну шкоду.
Таким чином, зміни мають узгодити захист ділової репутації з правом повідомляти про можливі порушення та фінансові зловживання.
Що буде далі
Ухвалення законопроєктів у першому читанні не означає, що Україна вже приєдналася до SEPA. Документи мають доопрацювати, розглянути у другому читанні та остаточно ухвалити, кажуть у Мінфіні.
Після виконання необхідних законодавчих і регуляторних умов Україна зможе подати заявку на приєднання до Європейської платіжної ради. Саме вона оцінюватиме відповідність країни вимогам для участі в SEPA.

