Очільник НАТО Марк Рютте та міністри оборони Великої Британії — Вес Стрітінг, Німеччини — Борис Пісторіус та України — Євген Хмара, провели спільний брифінг за підсумками зустрічі Контактної групи з питань оборони України «Рамштайн».
Відео з брифінгу публікує Укрінформ.
Стрітінг повідомив, що сьогодні країни оголосили про нові зобов'язання щодо підтримки України протягом цієї зими та у 2027 році.
«Послання, яке ми спільно передаємо, є абсолютно однозначним: ми підтримуватимемо Україну стільки, скільки буде потрібно. Я пишаюся додатковими зобов'язаннями, які сьогодні взяли на себе партнери. Але попереду ще багато роботи», — додав він.
Британія оголосила про додатковий пакет протиповітряної оборони на 240 мільйонів фунтів стерлінгів. Поставки розпочнуться із середини грудня.
Він включатиме понад 1000 додаткових ракет протиповітряної оборони малої дальності, а також відповідні пускові установки, зокрема ракети LMM виробництва Thales разом із пусковими установками Rapid Ranger.
Також буде поставлено понад десяток радіолокаційних систем ППО з Великої Британії та Європи. Ця допомога дозволить Україні захищатися від російських далекобійних ударів цієї зими.
Він також додав, що прем'єр-міністр Енді Бернем зробить додаткові оголошення під час засідання Коаліції охочих.
Пісторіус повідомив, що Німеччина та Норвегія зроблять значний внесок у фінансування пакета PURL — по 300 млн доларів з кожної країни. Йдеться про пакет американських систем, яких немає в Європі.
Він додав, що пріоритет — протиповітряна оборона.
«Ми створили масштабні програми постачання керованих ракет для систем Patriot і продовжимо надавати системи IRIS-T та ракети до них. Також ми готуємо інтеграцію керованих ракет IRIS-T у норвезькі системи протиповітряної оборони NASAMS. Це дозволить Україні гнучкіше використовувати ці боєприпаси», — пояснив він.
Пісторіус додав, що Україна отримає нову високопродуктивну радіолокаційну станцію для покращення ситуаційної обізнаності в повітряному просторі. Вона стане важливим елементом майбутніх систем протиповітряної оборони Freya. За його словами, наразі близько десяти країн працюють над розвитком Freya.
Триває оперативне постачання боєприпасів калібру 20 мм для бойових літаків F-16, щоб протидіяти реактивним безпілотникам.
«Безпілотні системи також залишаються надзвичайно важливими. Україна може використовувати їх для порушення російської логістики, що зменшить тиск на фронті. Саме тому ми постачаємо безпілотники середньої дальності та плануємо створення нових спільних підприємств для виробництва наземних безпілотних систем», — додав Пісторіус.
Він також анонсував, що наступного року Німеччина надасть Україні близько 11,6 мільярда євро.
Генсек НАТО Рютте наголосив, що Україна повинна мати можливість захищати себе зараз і в майбутньому.
«Для цього вона й надалі потребуватиме нашої підтримки — не лише цієї зими, а й надалі. Тому ми продовжуємо розбудовувати НАТО 3.0 — сильнішу Європу та Канаду в межах сильнішого НАТО. Це також стосується України», — додав він.
Він додав, що НАТО 3.0 також означає «більш справедливий розподіл відповідальності».
«Тут ваші національні плани мають передбачати ще більш рівномірний розподіл тягаря. Адже досі є кілька країн, які несуть основну частину відповідальності. Ми всі хочемо, щоб Україна перемогла. Кожен із нас повинен зробити свій внесок. Ми продовжимо цю розмову в межах Коаліції охочих у Берліні через два дні», — підкреслив Рютте.
Міністр оборони України Хмара підсумував зустріч 17 листопада. Він зазначив, що найбільший пріоритет — захист неба, протиповітряна оборона та протидія російській балістиці.
«Ми пропонуємо партнерам механізми передачі Україні перехоплювачів балістичних і крилатих ракет із наявних запасів в обмін на майбутні поставки нових ракет уже за укладеними контрактами. Це дозволить нам отримати необхідні засоби швидше», — пояснив Хмара.
На другому місці — посилення авіаційної спроможності. На третьому — закриття першочергової потреби в дронах: FPV, Middle Strike, Deep Strike, перехоплювачі проти реактивних «шахедів», наземні роботизовані комплекси та інші типи безпілотників.
«Маємо розуміти, що Росія адаптується та вкладає значні ресурси у свою воєнну машину. Тому наша мета на 2027 рік — подвоїти постачання власних дронів», — додав він.
Він наголосив, що Україна останніми місяцями звільняє більше територій, ніж Росія захоплює.
«Масштаб втрат російської армії зростає щомісяця. Наша ціль — щоб Росія втрачала більше, ніж вона встигає набрати», — підкреслив Хмара.
Він додав, що що Україна прагне зменшити ризики для воїнів та планує максимально перейти до забезпечення логістики переднього краю максимально за рахунок наземних роботизованих комплексів та БПЛА.
