46-й президент США Джо Байден у мемуарах розповів, якими бачив очільника Росії Володимира Путіна, президента України Володимира Зеленського й чинного президента США Дональда Трампа. Також він пише про виведення американських військ з Афганістану, кампанію 2024 року та тиск однопартійців після дебатів із Трампом. Книга «Пообіцяй мені, Америко» (Promise Me, America) вийде 17 листопада.
Про це 13 листопада написала газета The Wall Street Journal.
Байден описав «вередливий тон» Путіна й зауважив, що російський лідер «любив сутулитися під час зустрічі, вдаючи байдужість, як підліток». Акторське минуле Зеленського, на думку Байдена, «виявилося дуже доброю підготовкою» для лідера воєнного часу. Водночас експрезидент США написав, що Зеленський «міг бути примхливим і впертим у наших приватних розмовах і не таким вдячним, як я очікував».
За словами Байдена, представники команди Трампа ще до інавгурації просили його підписати лист, який дозволив би їм вести прямі переговори з Путіним. Він відмовився, «не бажаючи давати їм карт-бланш на те, що, як я очікував, буде своєрідною капітуляцією коштом України».
Книгу Байден починає з оцінки штурму Капітолію США 6 січня 2021 року.
«Президент Америки не очолював Америку, він очолював заколот. Це був один із найгірших випадків невиконання обов'язків президентом за всю нашу історію», — написав він про Трампа.
Водночас, за словами Байдена, після власної інавгурації він знайшов в Овальному кабінеті великодушний лист від Трампа, який місяцями атакував його під час виборчої кампанії.
«[...] Ніби існувало два Дональди Трампи», — зазначив експрезидент.
Наприкінці книги він описує «підлесливу» зустріч із Трампом в Овальному кабінеті після виборів 2024 року.
«Знаєш, Джо, якби не політика, думаю, ми були б добрими друзями», — нібито сказав тоді Трамп.
Ці слова, як пише WSJ, приголомшили Байдена. Трамп, за словами експрезидента, також сказав йому, що якби не політика, вони весь час разом грали б у гольф.
Окремий розділ Байден присвятив атакам на Ізраїль 7 жовтня 2023 року. У ньому він звинуватив прем'єр-міністра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу в тому, що той ставив власне короткострокове політичне виживання вище за довгострокові потреби країни.
За словами Байдена, вони з Нетаньягу могли говорити один з одним прямо.
«Довіри було небагато. Мене також непокоїли трампівські схильності Бібі. Він міг вільно поводитися з правдою й не бачив нічого поганого в тому, щоб підлаштовувати демократичні інститути під власні потреби», — написав експрезидент.
Байден зазначив, що ніколи не шкодуватиме про підтримку Ізраїлю після 7 жовтня, і назвав ті атаки найгіршим нападом на єврейський народ із часів Голокосту.
«Загинуло забагато невинних палестинців. Забагато болю завдали людям, які не мали жодного стосунку до ХАМАС [...] Я ношу це в собі», — додав він.
Про королеву Великої Британії Єлизавету II Байден розповів, що між ними було «природне взаєморозуміння». За його словами, її «сталева сила в поєднанні з іскоркою гумору в очах» нагадувала йому покійну матір.
Мемуари охоплюють чотири роки Байдена в Білому домі: його законодавчу програму, боротьбу з COVID-19 і зовнішньополітичні рішення щодо Афганістану, України й Ізраїлю. Також ідеться про рішення йти на вибори 2024 року та про те, як Байден зрештою вийшов із перегонів.
За оцінкою WSJ, книга, яка виходить після успішних для демократів проміжних виборів, дає Байдену змогу звести старі рахунки. Він дорікає однопартійцям, які намагалися відсунути його після невпевненого виступу на дебатах із Трампом, що фактично поклав край його кампанії. Щодо виходу з Афганістану й рішення балотуватися вдруге експрезидент, на думку видання, майже не висловлює жалю чи сумнівів.
Байден написав, що досі вважає правильним рішення вивести американські війська з Афганістану, яке гостро критикували. За його словами, у власній адміністрації він зіткнувся з опором. Тодішні міністр оборони Ллойд Остін і голова Об'єднаного комітету начальників штабів генерал Марк Міллі «обидва непокоїлися через наслідки цього рішення». Байдену обіцяли, що афганський уряд зможе впоратися самостійно, а столиця протримається щонайменше шість місяців після виходу американських військ.
«Шестимісячне вікно, яке мені обіцяли, зникло за лічені дні. Це глибоко позначилося на тому, наскільки впорядковано відбувалося виведення військ», — написав експрезидент.
Навесні 2023 року Байден зібрав найближчих радників, щоб обговорити, чи балотуватися йому вдруге. За його словами, ніхто не заперечив: «Усі були за». Він також відчував «обов'язок» іти на вибори.
«Люди кажуть, що я тішив себе ілюзіями, ніби в моєму віці можу виконувати цю роботу. Моя відповідь на це: я її виконував», — написав Байден.
На його думку, досвід п'яти десятиліть у політиці переважував «очевидні слабкості мого віку — тонший голос, більшу схильність плутати місця й імена, непевну ходу». Байден також вважав, що серед демократів не було «сильнішого кандидата», ніж він, чи людини з кращими шансами перемогти 2024 року.
Окремо Байден назвав «помилкою» пресконференцію, яку провів у відповідь на звіт спецпрокурора Роберта Гура 2024 року. У звіті про те, як Байден поводився із секретними документами, Гур описав його як «літнього чоловіка з добрими намірами й поганою пам'яттю».
«Якби звіт написав сам виборчий штаб Трампа, там не вигадали б рядка, здатного завдати більшої політичної шкоди», — написав експрезидент.
Також Байдена розлютила заява Гура про те, що президент нібито не знав, коли помер його син Бо.
«Сьогодні мені так само боляче, як і 30 травня 2015 року. Тож якщо Роберт Гур хоче знати, коли помер мій син, ось моя відповідь: сьогодні. Я щодня прокидаюся з відчуттям, що втратив його хвилину тому», — написав Байден.
Про дебати з Трампом він розповів, що вийшов на них після тривалих поїздок і почувався «жахливо — так погано, що мене протестували на COVID-19. Результат був негативним». Крім того, дебати відбулися невдовзі після того, як його сина Хантера Байдена визнали винним за трьома пунктами обвинувачення в тяжких злочинах.
За словами Байдена, коли він приїхав на дебати в Атланту, «від самого початку щось було не так». У вирішальний момент він «втратив хід думок» і поспіхом випалив: «Ми нарешті перемогли Medicare». Насправді він хотів сказати: «Ми нарешті перемогли фармацевтичних гігантів».
Байден також описав свої приватні зустрічі з демократкою Ненсі Пелосі та лідером демократів у Сенаті Чаком Шумером після дебатів. За словами колишнього президента, Шумер приїхав до його будинку в штаті Делавер, щоб закликати вийти з перегонів, а Пелосі «несамовито працювала за лаштунками, щоб переконати виборних посадовців і делегатів Байдена відвернутися від нього». Вона також попередила, що, за даними опитувань, він не зможе перемогти.
Згодом Байден і Пелосі відновили стосунки за обідом в італійському ресторані. Про її заклики вийти з перегонів вони, за його словами, не говорили.
«Але ми разом пройшли через надто багато, щоб лишити розрив незагоєним. Тож ми говорили про життя, родину й політику та повернулися до давнього ритму дружби. І я радий, що так сталося», — написав Байден.


