80% українців вважають, що Україна має продовжувати удари по російських нафтопереробних заводах (НПЗ), навіть якщо США припинять або обмежать допомогу. Водночас 76% опитаних підтримують продовження збройного опору, навіть якщо Росія взимку залишить людей без світла та тепла.
Про це свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), проведеного 16-25 жовтня 2026 року.
Соціологи запитали українців, чи варто продовжувати удари по російських НПЗ, якщо США погрожуватимуть припинити або обмежити допомогу, зокрема щодо розвідувальних даних і Starlink. При цьому за умовами запропонованого сценарію Росія не бере на себе зобов'язань припинити атаки на українську енергетику та цивільні об'єкти.
За результатами опитування:
- 80% вважають, що Україна має продовжувати удари по російських НПЗ навіть у разі припинення або обмеження допомоги США;
- 11% виступають за припинення таких ударів, навіть якщо Росія продовжить атакувати українську енергетику та цивільні об'єкти;
- 8% не визначилися з відповіддю.
Також КМІС запитав респондентів, як має діяти Україна, якщо взимку Росія спробує залишити людей без електроенергії, опалення та каналізації.
76% опитаних відповіли, що навіть за таких умов Україна має продовжувати збройний опір російській агресії. Водночас 15% вважають, що потрібно погодитися на будь-які вимоги Росії, навіть якщо вони означатимуть поразку України. Ще 9% не змогли визначитися.
У КМІС зазначили, що порівняно із серпнем-вереснем 2026 року результати суттєво не змінилися.
Серед жителів Києва продовження збройного опору за таких умов підтримують 84%, на Заході України — 80%, у Центрі та на Півночі — 76%, у Нижньому Подніпров'ї — 74%, на Півдні — 70%, на Сході — 58%.
Скільки українці готові терпіти війну
За даними опитування, 63% українців готові терпіти війну стільки, скільки буде необхідно. Ще 5% назвали один рік, 21% — від кількох місяців до пів року. Решта 11% не визначилися.
Порівняно з опитуванням 8-16 жовтня суттєвих змін у відповідях респондентів не відбулося.
Як змінилася довіра до Зеленського
КМІС також дослідив рівень довіри до президента України Володимира Зеленського.
За результатами опитування 16-25 жовтня, президенту довіряють 62% українців, не довіряють — 35%.
Для порівняння, серед опитаних 8-9 жовтня Зеленському довіряли 43%, не довіряли — 52%. У період 10-16 жовтня ці показники становили 57% і 39% відповідно.
У КМІС припускають, що зростання довіри до президента може бути пов'язане з ефектом «згуртування навколо прапора» на тлі тиску з боку США. Водночас соціологи зауважили, що на відмінності між результатами окремих періодів могли частково вплинути методичні чинники.
Як проводили опитування
Опитування КМІС проводили 16-25 жовтня 2026 року методом телефонних інтерв'ю на основі випадкової вибірки мобільних номерів. Загалом опитали 828 громадян України віком від 18 років, які проживають на підконтрольній українському уряду території.
До вибірки не включали жителів тимчасово окупованих територій та українців, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.
За звичайних обставин статистична похибка не перевищує 4,4% для показників, близьких до 50%, та 1,9% для показників, близьких до 5%. У КМІС зазначають, що в умовах війни можливі додаткові систематичні відхилення.
Що відомо про удари по російських НПЗ
9 жовтня президент США Дональд Трамп заявив, що домовився з очільником РФ Володимиром Путіним про постачання російського дизельного пального на американський та світовий ринки. Мінфін США видав тимчасову ліцензію, яка дозволяє такі постачання до 7 квітня 2027 року.
Згодом президент України Володимир Зеленський повідомив, що українські військові отримали попередження від США про можливе припинення обміну розвідувальними даними, якщо Україна не зупинить далекобійні удари по російських НПЗ.
11 жовтня Трамп оголосив про «енергетичне перемир'я» між Україною та Росією. Водночас 14 жовтня російські війська атакували енергетичну інфраструктуру Києва, Київської області та Харкова.
15 жовтня Зеленський заявив, що зняв обмеження для українських військових на удари по російських нафтопереробних заводах.
26 жовтня президент розповів, що запропонував США три варіанти в обмін на припинення атак по НПЗ РФ: енергетичне перемир'я, можливість використання Starlink над територією Росії для протидії балістичним ракетам або додаткові ракети для систем Patriot. За його словами, жодну із цих умов не виконали.
