Президент Франції Емманюель Макрон відмовився прийняти заяву про відставку міністра внутрішніх справ Лорана Нуньєса після випадків насильства під час антиурядових протестів у країні цими вихідними.
Про це повідомила французька газета Le Monde із посланням на пресслужбу Єлисейського палацу.
Зазначається, що Макрон попросив очільника МВС «якомога швидше застосувати на місцях нові методи дій проти учасників заворушень».
«Враховуючи необхідність подальшого командування правоохоронними органами в нинішніх умовах, президент Франції відмовився відправити у відставку Лорана Нуньєса», — повідомили у Єлисейському палаці.
Своєю чергою Нуньєс пояснив бажання піти у відставку «особистою відповідальністю» за наслідки масових протестів у країні, яку, мовляв, бере на себе. Він визнав, що заходи безпеки під час протестів з боку правоохоронців в деяких місцях були непропорційними кількості учасників.
За словами міністра, очікувалось, що у мітингах візьмуть участь 200 тисяч людей, а їх кількість тоді сягнула 500 тисяч. МВС же мобілізувала 60 тисяч співробітників, включаючи для охорони правопорядку.
«Кількість вандалів та мародерів також, ймовірно, була недооцінена, як і присутність ультралівих активістів», — додав Нуньєс.
Міністр юстиції Франції Жеральд Дарманен також визнав, що влада «зазнала невдачі» під час протестів на вихідних, назвавши це «провалом у розвідці».
«Неможливо мати гарну поліцію без гарної розвідки», — сказав він, стверджуючи, що французькі служби не знають, «як належним чином боротися з ультралівими».
Міністр також сказав, що протягом вихідних під варту було взято 2331 людину, 70% з яких — дорослі.
Антиурядові протести у Франції
У Франції з кінця вересня 2026 року тривають протести старшокласників проти низки проблем у французьких школах. Рух виник у французькому регіоні Іль-де-Франс навколо питань фінансування, заміщення вчителів, розкладу занять та антисанітарних умов у деяких освітніх закладах. Мітинги супроводжуються масовими заворушеннями та сутичками із правоохоронцями, які застосовують спецзасоби проти демонстрантів
3 жовтня протести охопили понад 1200 ліцеїв по всій країні, а поліція затримала понад 5 тисяч людей.
6 жовтня люди вкотре вийшли на акції протесту по всій країні, а прем'єр-міністр Себастьян Лекорню назвав це «наймасштабнішими та найжорстокішими студентськими демонстраціями за останні десятиліття». За даними МВС країни, тоді у маршах взяли участь понад 250 тисяч людей, тоді як організатори заявляли про 450 тисяч учасників.
За даними французького уряду, внаслідок сутичок із правоохоронцями постраждали щонайменше 215 підлітків та 85 працівників шкіл і понад 700 поліцейських.
8 жовтня до протестів долучилися працівники дитячих садків, які вимагали підвищення зарплат і поліпшення умов праці. Через демонстрації у Франції повністю призупинили навчання у 224 школах, ще 151 заклад працював частково.
17 жовтня країною прокотилася нова хвиля антиурядових протестів. Учасники виступили проти високих цін на продукти, пальне, низьких соціальних виплат і проблем у системі освіти. Демонстрації в низці міст супроводжувалися сутичками з поліцією та пошкодженням будівель. Зокрема, учасники заворушень увірвалися до мерій Марселя та Лілля, а в Парижі намагалися пройти до Єлисейського палацу.
