У Франції масштабні протести проти зростання вартості життя та проблем в освіті переросли в сутички з поліцією, підпали й погроми. Правоохоронці затримали щонайменше 1800 людей, понад 500 поліцейських, жандармів і рятувальників постраждали. Президент Емманюель Макрон скликає екстрену нараду урядовців і планує звернутися до нації.
Про це повідомляє Associated Press.
За даними Міністерства внутрішніх справ Франції, у демонстраціях взяли участь близько 550 тисяч людей. Водночас організатори заявили про 800 тисяч учасників. Протести відбувалися в Парижі, Марселі, Ліоні, Бордо, Страсбурзі та інших містах країни.
Демонстранти виступали проти подорожчання життя, зростання цін на пальне та погіршення стану державних послуг. До акцій також долучилися студенти й школярі, які вимагали поліпшення умов навчання та забезпечення закладів освіти необхідними ресурсами.
Хоча більшість демонстрацій проходила мирно, в окремих містах спалахнули сутички між протестувальниками та правоохоронцями. Групи людей у масках підпалювали автомобілі, зводили барикади, розбивали вітрини магазинів і грабували торговельні заклади. Поліція застосовувала сльозогінний газ і водомети.
Особливо значних руйнувань зазнало місто Лімож, де внаслідок підпалу серйозно постраждала історична будівля мерії XIX століття. У Марселі учасники заворушень проникли до будівлі міської ради, а в Бордо атакували резиденцію префекта.
За інформацією французької влади, загалом затримали близько 1800 людей, з яких 855 - у паризькому регіоні. Міністр внутрішніх справ Лоран Нуньєс повідомив, що близько 500 поліцейських, пожежників і працівників екстрених служб дістали травми. Ці дані залишаються попередніми.
Під час протестів також постраждали демонстранти. Зокрема, у Сент-Етьєні 17-річний хлопець втратив кисть руки внаслідок вибуху поліцейської гранати. Обставини інциденту розслідують.
Президент Франції Емманюель Макрон засудив насильство та заявив, що винних у нападах на державні установи, погромах і підпалах притягнуть до відповідальності. На тлі масштабних заворушень глава держави запланував екстрену нараду з представниками уряду та звернення до нації.
Міністр внутрішніх справ Лоран Нуньєс поклав відповідальність за значну частину насильства на радикальні ультраліві угруповання. За його словами, до погромів згодом долучилися й мародери, які скористалися масовими демонстраціями.
Масові протести відбулися на тлі зростання соціального невдоволення у Франції та напередодні президентських виборів 2027 року. Заворушення стали одними з наймасштабніших у країні за останні роки.
Протести у Франції
У Франції з кінця вересня 2026 року тривають протести через соціально-економічні проблеми та недостатнє фінансування освіти. Зокрема, 6 жовтня школярі, студенти, вчителі та батьки вийшли на масштабні демонстрації з вимогою покращити умови навчання. Акції охопили різні регіони країни.
Як повідомляло Суспільне, 8 жовтня до протестів долучилися працівники дитячих садків, які вимагали підвищення зарплат і поліпшення умов праці. Через демонстрації у Франції повністю призупинили навчання у 224 школах, ще 151 заклад працював частково.
17 жовтня країною прокотилася нова хвиля антиурядових протестів. Учасники виступили проти високих цін на продукти, пальне, низьких соціальних виплат і проблем у системі освіти. Демонстрації в низці міст супроводжувалися сутичками з поліцією та пошкодженням будівель. Зокрема, протестувальники увірвалися до мерій Марселя та Лілля, а в Парижі намагалися пройти до Єлисейського палацу.
