Цього літа в Європі померло більш ніж на 36 тисяч людей більше, ніж очікувалося. Таку оцінку дають дані, зібрані Європейським моніторингом смертності (EuroMOMO), який вимірює так звану «надлишкову смертність» — різницю між кількістю зареєстрованих смертей і кількістю смертей, яка очікується в певну пору року.
Дізнайтесь більше в матеріалі A European Perspective.
Хоча для того, щоб точно встановити причини цих смертей, знадобляться місяці, одне вже зрозуміло: періоди хвиль спеки, які охопили континент із червня по серпень, збіглися з найбільшим зростанням смертності в багатьох країнах.
Наприкінці червня, коли Париж накрила перша з безпрецедентної серії хвиль спеки, навантаження на міську службу екстреної медичної допомоги (Samu) зросло «приблизно на 50%», розповів Radio France керівник служби професор Фредерік Адне. За словами Адне, медики допомагали «переважно літнім пацієнтам, які живуть удома самі», але також дещо молодшим людям, у яких ставалася «зупинка серця внаслідок теплового удару». Він зафіксував «значне зростання смертності» на початку літа, особливо між 25 і 27 червня, коли температура у французькій столиці сягнула найвищих показників.
Franceinfo простежило історії деяких людей, які померли під час червневої хвилі спеки. Серед них була 93-річна Луїзетт Рівален, яка жила сама неподалік Парижа. Попри температуру у квартирі до 34 градусів за Цельсієм, Рівален відмовилася від тимчасового місця в будинку для літніх людей із кондиціонером, оскільки «понад усе хотіла залишатися незалежною», розповіла її подруга Оділь. Саме вона знайшла Рівален непритомною у квартирі за день до того, як жінка померла від гіпертермії. Ще однією жертвою став 65-річний Флореан, який жив у своєму автомобілі неподалік Парижа. Його знайшов мертвим на вулиці сусід, який регулярно приносив йому їжу та воду. «Спочатку я подумав, що він спить біля своєї машини, рятуючись від спеки», — розповів сусід franceinfo.
Саме того тижня наприкінці червня, коли надзвичайна спека охопила значну частину Європи, EuroMOMO зафіксував і найрізкіше зростання надлишкової смертності у 2026 році. Згідно з даними, доступними за цей період із 22 країн, було зареєстровано 85 642 смерті — на 16 557 більше, ніж очікувалося на основі історичних середніх показників. Іншими словами, за ці сім днів померло на 24% більше людей, ніж очікувалося.
Показник надлишкової смертності став широко відомим у період пандемії COVID-19. На піку першої хвилі пандемії, з 30 березня по 5 квітня 2020 року, EuroMOMO зафіксував на 35 802 смерті більше, ніж очікувалося, — приблизно на 68% вище базового рівня. Періоди хвилі спеки та COVID-19 не можна безпосередньо порівнювати, оскільки перелік країн, які надають дані EuroMOMO, з часом змінювався, однак ці цифри допомагають зрозуміти масштаб літнього піку смертності.
Хоча сплеск наприкінці червня був найбільш різким, смертність залишалася вищою за очікуваний рівень і протягом значної частини липня та серпня, особливо серед старших вікових груп. Усе це відбувалося на тлі виняткового сезону: Західна Європа пережила найспекотніший червень і найспекотніше літо загалом, а в багатьох країнах були побиті національні та абсолютні температурні рекорди.
Бельгія стала однією з країн, які найбільше постраждали від тривалої спеки. Протягом літа країна пережила три офіційні хвилі спеки — майже чотири, залежно від застосованих критеріїв, як пояснювало RTBF, — що загалом становило 30 днів екстремальних температур. Такі явища стають у країні дедалі частішими: якщо до 1991 року вони траплялися рідше ніж раз на три роки, то з 2021 року — частіше ніж раз на рік. Епізод наприкінці червня був особливо екстремальним і в Німеччині: ніч із 27 на 28 червня стала найтеплішою за всю історію спостережень у країні, а вдень температура перевищила 40°C на 46 метеостанціях.
На думку Саманти Берджесс, керівниці зі стратегічних питань клімату в Європейському центрі середньострокових прогнозів погоди (ECMWF), який забезпечує роботу служби моніторингу Copernicus, це є частиною ширших змін. «У теплішому світі ми спостерігатимемо більше хвиль спеки», — сказала вона RTÉ у липні. «Вони будуть інтенсивнішими, триватимуть довше й охоплюватимуть більші території». Швидке потепління в Європі, додала вона, також робить континент більш вразливим до хвиль спеки на початку року. «Це відображає структурні зміни нашого клімату, а не природну мінливість».
Підрахувати кількість смертей від спеки надзвичайно складно
Перейти від показника надлишкової смертності до точної кількості смертей, пов'язаних зі спекою, складно. По-перше, «спека» рідко зазначається у свідоцтві про смерть. Як пояснив німецький Інститут Роберта Коха в коментарі BR, екстремальні температури зазвичай сприяють смерті, загострюючи наявні серцево-судинні, респіраторні захворювання або хвороби нирок, а не виступають її безпосередньою причиною. Тому кількість таких смертей доводиться реконструювати статистично, і ці оцінки можуть суттєво змінюватися. Спочатку Інститут Роберта Коха оцінював кількість пов'язаних зі спекою смертей у Німеччині під час хвилі спеки наприкінці червня приблизно у 5 100, але через кілька тижнів, після надходження нових даних, переглянув оцінку до близько 9 600. За останніми даними інституту, до початку вересня кількість пов'язаних зі спекою смертей у Німеччині становила близько 16 тисяч, причому більшість із них, як і раніше, припадала на тиждень наприкінці червня.
По інший бік Рейну французьке національне агентство охорони здоров'я Santé publique France зафіксувало 5 764 надлишкові смерті від усіх причин у період із 17 червня по 2 липня — на 36% більше за очікуваний рівень смертності. Більш ніж половина цих смертей сталася лише за три дні — з 25 по 27 червня. Однак агентство наголошує, що це ще не оцінка кількості смертей, безпосередньо спричинених спекою. Такий розрахунок з'явиться пізніше, коли дані про смертність за все літо будуть остаточно зведені. Тим часом Іспанія вже опублікувала оцінку смертності, пов'язаної з високими температурами: з червня по серпень вона становила 5 091 смерть. Примітно, що лише 21% пов'язаних зі спекою смертей в Іспанії сталися в періоди, офіційно класифіковані як хвилі спеки, повідомляло RTVE. Це важливе розмежування: смертність, пов'язана зі спекою, може накопичуватися далеко за межами днів, які відповідають офіційному визначенню хвилі спеки.
Високі температури можуть бути опосередковано пов'язані зі смертями й іншими способами. Наприклад, Німецьке товариство порятунку життя (DLRG) повідомило про «драматичне зростання» кількості смертельних випадків під час купання в період червневої хвилі спеки, коли велика кількість людей шукала порятунку від високих температур у річках та озерах. Того місяця внаслідок нещасних випадків на воді загинули понад 100 людей — це найвищий червневий показник із 2003 року, повідомляло BR.
Лікарі також попереджають про вплив спеки на психічне здоров'я. «Температура безпосередньо впливає на наш мозок, на його біологію і, зокрема, на гормони, які регулюють наш настрій, поведінку, сон і рівень енергії», — розповіла franceinfo докторка Марін Аккауї, психіатриня лікарні Сент-Анн і паризької служби Samu. За її словами, протягом триваліших періодів спекотні ночі та нестача сну можуть сприяти розвитку тривожності, депресії та ширшого спектра психічних розладів. У серпні французька національна гаряча лінія із запобігання самогубствам зафіксувала зростання кількості звернень на 12%.
Дані EuroMOMO чітко демонструють нерівномірне зростання смертності в Європі: на Німеччину, Францію, Іспанію та Бельгію припала значна частина літнього зростання, тоді як в інших країнах надлишкова смертність була меншою, проявилася пізніше або протягом усього літа залишалася в межах більш звичних показників.
Нерівномірний розподіл серед населення
По всьому континенту найбільше постраждали люди старшого віку, однак перша хвиля спеки вплинула й на молодші вікові групи. Наприклад, у Франції на людей віком від 75 років припало близько двох третин смертей, але надлишкову смертність у період із 17 червня по 2 липня зафіксували в усіх вікових групах старше 15 років, що національне агентство охорони здоров'я назвало безпрецедентним явищем. Пізніше в липні зростання смертності стало більш зосередженим серед літніх людей — така сама тенденція спостерігалася і в інших країнах Європи. Згідно зі щотижневими бюлетенями EuroMOMO, коли до середини серпня надлишкова смертність загалом повернулася до більш звичних рівнів, смертність серед людей віком від 85 років усе ще залишалася незвично високою.
Географічний розподіл смертності також був дуже нерівномірним усередині окремих країн: у Франції лише регіон Іль-де-Франс зафіксував майже 2 тисячі надлишкових смертей — на 81% більше порівняно з місцевими базовими показниками. Але, можливо, найпоказовішим став випадок Бельгії. RTBF повідомляло, що смертність у Валлонії була приблизно на 77% вищою за норму, тоді як у Фландрії — на 31%. У деяких округах навколо Льєжа зростання перевищило 100%. Ця різниця спричинила в Бельгії дискусію про те, чому сусідні групи населення, які перебували під впливом однієї й тієї самої загальної погодної системи, могли зіткнутися з настільки різними наслідками.
Географічний розподіл смертності також був дуже нерівномірним усередині окремих країн: у Франції лише регіон Іль-де-Франс зафіксував майже 2 тисячі надлишкових смертей — на 81% більше порівняно з місцевими базовими показниками. Але, можливо, найпоказовішим став випадок Бельгії. RTBF повідомляло, що смертність у Валлонії була приблизно на 77% вищою за норму, тоді як у Фландрії — на 31%. У деяких округах навколо Льєжа зростання перевищило 100%. Ця різниця спричинила в Бельгії дискусію про те, чому сусідні групи населення, які перебували під впливом однієї й тієї самої загальної погодної системи, могли зіткнутися з настільки різними наслідками.
У Європі були плани дій на випадок спеки
Сплеск смертності не застав європейські уряди цілком зненацька. У багатьох країнах уже діяли плани реагування на спеку, системи попередження та заходи, спеціально спрямовані на людей старшого віку й інші вразливі групи. У Франції Фредерік Адне, керівник паризької служби екстреної медичної допомоги Samu, порівняв ситуацію цього літа з катастрофічною хвилею спеки 2003 року. Смертей було менше, особливо в будинках для літніх людей, оскільки «населення було попереджене» завдяки інформаційним кампаніям у сфері громадського здоров'я, сказав він, а «медичний персонал тепер знає, як лікувати випадки теплового удару». Водночас Адне наголосив на необхідності «запроваджувати профілактичні заходи для людей, які живуть в ізоляції». Такі заходи «вже існують, але, на мою думку, нам доведеться бути дуже наполегливими, щоб запобігти цій надлишковій смертності», — сказав він.
У Швейцарії, яка також пережила надзвичайно спекотне літо, міста й кантони поступово розробили власні рішення: у Женеві людям віком від 65 років у найспекотніші дні надали безкоштовний доступ до муніципальних басейнів уранці та кінотеатрів із кондиціонерами після обіду. У Берні та Люцерні під час хвиль спеки діє система щоденного зв'язку з літніми мешканцями, а Цюрих запропонував безкоштовну допомогу вдома. Однак у Швейцарії немає скоординованої національної стратегії протидії спеці, а деякі вразливі групи значною мірою залишаються поза межами наявних профілактичних заходів. «Кожен повинен мати мінімальний рівень захисту незалежно від того, де він живе», — сказала Swissinfo екологічна епідеміологиня Бернського університету Ана Марія Віседо Кабрера.
Більш широке питання полягає в тому, чи продовжують уряди ставитися до кожної хвилі спеки як до окремої події, а не як до явища, що регулярно повторюється. Професорка географії розвитку Боннського університету Ліза Шиппер описала адаптацію в Німеччині, Австрії та Швейцарії як «переважно реактивний процес». За її словами, готовність покращується, але «вирішальне значення має усвідомлення того, що адаптація — це не просто додаткове завдання, а комплексний процес трансформації». У Франції ця дискусія вже почала зміщуватися від питання готовності до питання відповідальності: профспілка молодих лікарів подала скаргу з проханням до прокуратури з'ясувати, чи могли недоліки в реагуванні становити створення загрози життю або ненадання допомоги людям у небезпеці. Медики заявили, що їхні запити до Міністерства охорони здоров'я щодо того, як захищатимуть лікарні, залишилися без відповіді, та звинуватили уряд у «бездіяльності» перед обличчям кліматичних змін, розповіла franceinfo президентка профспілки Анна Боктор. За словами Боктор, таке ставлення є «більш ніж тривожним» і «шкідливим для нашого населення». Тим часом після доповіді асоціації Samu-Urgences de France (SUdF), у якій ішлося про «чорне літо», Федерація лікарень Франції офіційно зажадала створення «зеленого фонду» обсягом 1 мільярд євро для адаптації лікарень до кліматичних змін.
Заклики посилити захист населення лунають і на європейському рівні. У серпні близько 80 організацій у сфері охорони здоров'я закликали створити Європейський план захисту від спеки, підкріплений надзвичайним фондом адаптації, який передбачав би, зокрема, заходи для підвищення стійкості лікарень, будинків для літніх людей, дитячих садків і шкіл до екстремальної спеки.
Для встановлення остаточної кількості смертей від спеки влітку 2026 року знадобиться час. Коли ці дані з'являться, вони доповнять дедалі більший масив доказів: дослідження ISGlobal оцінило, що протягом літніх сезонів 2022—2024 років понад 181 тисяча людей померли від причин, пов'язаних зі спекою. «Важливо не забувати про проблему одразу після того, як температура знизиться, — сказала екологічна епідеміологиня Віседо Кабрера. — Підготовку до наступного літа потрібно починати вже зараз».
[Методологія: показник охоплює тижні з 26-го по 35-й, тобто період із 22 червня по 30 серпня, і базується на даних EuroMOMO, отриманих у середині вересня. Фінляндію та Латвію не включено, оскільки дані за частину або весь цей період були недоступні. Загальний показник розраховано шляхом підсумовування щотижневих оцінок надлишкової смертності EuroMOMO. Ці оцінки можуть бути від'ємними в ті тижні, коли помирає менше людей, ніж очікувалося, а отже, показник у 36 тисяч є чистою надлишковою смертністю. Тому він нижчий за суму всіх додатних показників надлишкової смертності, представлених на нашому графіку.]
A European Perspective — редакційна ініціатива зі співпраці, яка об'єднує європейські суспільні медіа. Детальніше читайте тут.
Автори матеріалів: Клаус Шнайдер (BR), Петра Циммерман (BR), Аліс Курі (franceinfo). Візуалізація даних: Люк Мартінон. Ілюстрація: Анн-Софі Де Стюр. Текст і координація: Алексіан Леруж.
За матеріалами BR (Німеччина), franceinfo (Франція), RTBF (Бельгія), RTÉ (Ірландія), RTVE (Іспанія) та Swissinfo.ch (Швейцарія).
Статтю підготував A European Perspective (EBU_AEP), 25 вересня 2026 року о 08:46 (CEST).
