Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн оголосила про укладення партнерської угоди «Глобальний шлюз» із Гренландією на 200 мільйонів євро.
Про це вона заявила під час візиту на острів, передає пресслужба ЄК.
Зазначається, що ЄС, Гренландія та Данія також зміцнили своє партнерство новою спільною декларацією, підписаною в Нууку президенткою ЄК, прем'єр-міністром Гренландії Єнсом-Фредеріком Нільсеном та прем'єркою Данії Метте Фредеріксен.
«Гренландія може розраховувати на ЄС. Саме це я й хотіла донести під час свого останнього візиту. Сьогодні я повернулася, щоб представити реальні результати нашої тісної співпраці — новий пакет партнерських заходів між ЄС та Гренландією на 200 мільйонів євро. Це створить нові можливості та сильний і залучений ЄС як у Гренландії, так і в Арктиці. Тому що Гренландія є стратегічним союзником і надійним другом», — сказала фон дер Ляєн.
Фінансовий пакет у розмірі 200 мільйонів євро, кошти з якого будуть інвестовані цього року та у 2027 році, спрямують на розвиток цифрової інфраструктури, сталий видобуток корисних копалин, енергетику та туризм, а також освіту, рибальство й житло.
«Декларація та інвестиційний пакет поглиблюють співпрацю між ЄС та Гренландією в усіх сферах — від освіти та рибальства, до покращення супутникового та кабельного зв'язку, гідроенергетики та критично важливих сировинних ресурсів. Пакет також зосереджений на інвестиціях, що покращують повсякденне життя в країні: краще житло, сталий туризм та посилена підтримка малого бізнесу», — зазначили у ЄК.
Візит фон дер Ляєн свідчить про зростання геополітичного значення Арктики для США, Росії, Китаю та Європи.
Що відомо про заяви Трампа щодо Гренландії
Наприкінці 2024 року Дональд Трамп заявив, що контроль над Гренландією є «абсолютною необхідністю» для нацбезпеки США. Прем'єр-міністр Гренландії Муте Егеде у відповідь наголосив, що острів не продається.
Уже 7 січня 2025 року Трамп припустив застосування військового чи економічного тиску для встановлення контролю над Гренландією та Панамським каналом, а також публічно закликав до «приєднання» острова до США, назвавши це неминучим. У подальших інтерв'ю він пояснював інтерес до Гренландії оборонними міркуваннями.
Прем'єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен заявила, якщо США вторгнеться до Гренландії, це означатиме кінець НАТО. Прем'єр-міністр Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен заявив, що пов'язування острова з військовим втручанням є проявом неповаги.
Реакція була і на міжнародному рівні: Німеччина, Франція, Велика Британія, Польща, Італія, Іспанія та Данія виступили зі спільною заявою, наголосивши, що безпека в регіоні має забезпечуватися колективно в межах НАТО. Голова данського МЗС Ларс Льокке Расмуссен 14 січня 2026 року заявив, що Данія виділила додаткові кошти на озброєння для потенційного захисту Гренландії.
21 січня під час свого виступу на Всесвітньому економічному форумі у швейцарському Давосі Трамп запевнив, що США не застосовуватимуть силу для отримання контролю над островом. 29 січня агентство Bloomberg повідомило, що США, Данія та Гренландія розпочали переговори щодо нової рамкової угоди про співпрацю навколо арктичного острова.
На полях саміту НАТО, що відбувся в Анкарі, Трамп вкотре заявив, що хотів би, аби Америка контролювала Гренландію. Водночас він визнав, що такий крок «зашкодив» би його стосункам із союзниками по блоку. Тоді прем'єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен, реагуючи на слова американського лідера, вкотре повторила, що острів не продається.
