Президент Володимир Зеленський 24 серпня привітав українців із 35-ю річницею незалежності України, назвавши державу «бійцем, а не жертвою». Також він заявив, що Україна не подарує росіянам Донбас.
Про це він сказав у зверненні, яке транслювало Суспільне.
Президент наголосив, що хоча зараз в Україні складна ситуація через війну, але, додав він, «міцно за руку нас тримає якась сила, насправді зовсім не невидима».
«Це сила взаємного кола — підтримки одне одного, відсутності сумнівів у тому, хто поруч, віра в усіх українців. І доки ось це наше коло не розірве ворог, доти Україна не впаде. І доб'ється свого миру, і зможе. В усіх своїх планах щодо України Путін помилився в головному. Ворог рахував наші ресурси, склади, нашу техніку, але не взяв до уваги ключове: людей – головний здобуток Незалежності України. Людей, із яких складається наша держава. Які беруть відповідальність. Які не хочуть, аби тут була Росія, і які вигризають мир та незалежність», — сказав він.
Зеленський зауважив, що росіяни вважали українців «молодшими братами», але життя довело, що «ми з ними незнайомці».
«Для них чужі всі риси нашого характеру, все те, що робить українців українцями. Їм невідомо, як це, коли сотні тисяч добровольців ідуть захищати рідне. І той, хто був учителем, підприємцем, фермером, стає воїном. [...] Сотні тисяч імен, доль, характерів тримають фронт, тримають нашу Незалежність. Я дякую всім нашим воїнам, які всі ці роки, всі ці дні й прямо зараз, цієї миті ведуть бій, аби Україна жила», — сказав він.
Президент відзначив, здобутки українського оборонно-промислового комплексу, який за його словами, 24/7 гартує незалежність держави. Він подякував усім працівникам цієї галузі.
«І ми маємо робити більше. Десятки тисяч НРК виконують наднебезпечні місії на фронті і вже зберегли тисячі солдатів. Але маємо робити більше. Наші морські дрони в ділі: у ворога був флот, стає брухт. Але маємо топити більше. Наші мідстрайки ріжуть їм логістику. Наша далекобійність ріже їм прибутки. Тисячі наших дипстрайків уже бачила Москва, Туапсе, Тула, Рязань, «Оленья», Омськ, ще десятки точок, куди вже долетіла наша українська справедливість. Такої справедливості Росія має бачити більше. «Фламінго» мають бути не рідкісним видом, а масовим «птахом». Мають «зимувати» в Росії», — сказав він.
Водночас Зеленський зазначив, що ставка Кремля на терор українських міст та сіл балістичними ракетами не повинна «зіграти» й рішення проти цього «має бути знайдено», запевнивши, що Україна «це зробить».
Також він зазначив, що лідер РФ Володимир Путін «застряг у минулому», й, мовляв, досі дивиться на Україну «старого зразка».
«Ту, що промовчить, проковтне, стерпить. Такої України немає ніде, ніде вже, крім його «папочєк с докладамі». Наша держава давно інша. Не спостерігач, а гравець. Не жертва, а боєць. Ми не дамо їм перехопити ініціативу, обманути Європу і весь світ, що треба просто віддати Донбас, і все швидко скінчиться. Ілюзій немає. Віри їм немає. Економити Кремлю пів мільйона солдатів ми не будемо. Росія постійно переносить дати, коли от-от, і точно візьмуть усю Донецьку область. Буде переносити й надалі. Україна інша й свого не дарує», — сказав президент.
Зеленський наголосив, що Україна разом з Європою та США «мають бути єдиними й дотиснути» Росію.
«Я радий, що у Штатів зникли всі ілюзії щодо того, чи дійсно Росія хоче закінчувати цю війну. Я вірю, що в Америки зникнуть усі протиріччя та фобії щодо Росії. Треба садити «рускіх» за стіл перемовин. Треба нарешті санкції, після яких вони завиють. Треба дати Україні все, що примусить їх закінчити війну. І це можливо. Про все, що сьогодні захищає Україну, нам спершу казали «неможливо», потім «дуже складно», потім – «не так швидко». А потім Америка ухвалювала рішення. Це працювало. І сила Америки була безумовна», — пояснив він.
При цьому, як зауважив Зеленський, Україна не просить партнерів воювати за неї, а лише просить дати все, щоб зупинити цю війну.
«Щоб зупинити її швидше, ніж Путін встигне розпочати наступну. Щоб цього не сталося, слід діяти спільно. Європі – бути Європою. Об'єднаною, амбітною, сміливою. Китай більше не має мовчати. Коли хтось наряджається в костюм моряка й пілотку та, погано вимовляючи деякі слова, каже про ядерний удар, Китай має реагувати, має охолоджувати пил. Китай має доводити свою амбіцію бути одним зі світових лідерів, і не лише економічно й технологічно, а цивілізаційно — даючи зрозуміти, що жодні диктатори не мають загрожувати планеті своїми старими боєголовками», — сказав президент.
На останок він додав, що за ці 35 років незалежності України «ми чули чимало прогнозів щодо нас, щодо себе».
«І майже все не справдилось. Казали, що держава не відбудеться, що ми не витримаємо потрясінь, а 24 лютого – що вистоїмо лічені дні. А ми тримаємось весь цей час – час війни за Незалежність. Боротьба за неї, боротьба за свободу всіх минулих поколінь була настільки відчайдушна, що дехто у світі казав про нас: «Божевільні». Українці ж завжди робили все, щоб одного дня сказати: «Боже! Ми вільні!». Тридцять п'ять років тому цей день настав. І день, коли буде мир в Україні, також настане», — резюмував він.
Про День Незалежності України
Депутати Верховної Ради Української РСР 16 липня 1990 року ухвалили Декларацію про державний суверенітет. Вона проголошувала право України безпосередньо створювати відносини з іншими державами, укладати з ними договори, обмінюватися дипломатичними, консульськими та торговельними представництвами.
Документ визнавав самостійність ще радянської республіки у питаннях науки, освіти, культурного і духовного розвитку української нації.
Водночас того ж 16 липня 1990 року Верховна Рада ухвалила постанову «Про День проголошення незалежності України».
17 березня 1991 року в УРСР провели референдум і республіканське опитування про те, чи згодні громадяни, щоб Україна лишалася у складі Союзу Суверенних Республік на підставі Декларації про державний суверенітет України. Позитивно відповіли 80 % опитаних.
І вже 18 червня 1991 року до Кодексу законів про працю Української РСР, який визначає і державні свята, внесли запис: «16 липня — День незалежності України» (статті 73).
Тож першу свою річницю незалежності Україна відзначила 16 липня 1991 року — ще фактично у складі СРСР.
Шлях до 24 серпня
Однак через місяць після першого святкування стався Серпневий путчСерпневий путч — спроба державного перевороту в СРСР у серпні 1991 року, коли самопроголошений Державний комітет з надзвичайного стану (ДКНС) намагався усунути від влади президента СРСР Михайла Горбачова. — спроба позбавити влади президента СРСР Михайла Горбачова і повернути колишній державний лад.
24 серпня 1991 року на позачерговій сесії Верховної Ради України 346 депутатів проголосували за ухвалення Акту проголошення незалежності України. Документ проголошував створення самостійної Української держави. Текст акту складався з 93 слів, був набраний на друкарській машинці та вміщався на одному папірці.
Щоб легітимізувати нову державу та завадити генпрокурору Радянського Союзу оголосити це рішення незаконним, Верховна Рада вирішила провести 1 грудня 1991 року всеукраїнський референдум щодо проголошення незалежності України.
На референдум винесли одне запитання: «Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?» У голосуванні взяли участь 31 891 742 людини — 84,18 % населення України. З них 90,32 % (28 804 071 людина) проголосували за.
І вже 20 лютого 1992 року Верховна Рада ухвалила нову постанову «Про День незалежності України».
Після цього дату державного свята замінили й у Кодексі законів про працю. Від 1992 року День Незалежності України щороку відзначається 24 серпня.
