Бельгія допускає можливість використання заморожених російських активів на користь України, однак наполягає, що юридичні, фінансові та системні ризики такого рішення мають спільно розділити країни Європи.
Про це під час візиту до Києва заявив віцепрем'єр-міністр, міністр закордонних справ, європейських справ та співробітництва з розвитку Бельгії Максім Прево, передає кореспондентка Суспільного.
За його словами, Брюссель не може самостійно взяти на себе ризик, за якого через 10–15 років Бельгії потенційно доведеться повернути заморожені кошти Росії.
Йдеться про близько 210 мільярдів євро російських суверенних активів, значна частина яких заморожена в ЄС на рахунках бельгійського депозитарію Euroclear.
Наприкінці 2025 року Бельгія виступила проти прямої передачі цих коштів Україні. Прево пояснив, що країна очікувала солідарності інших європейських держав у розподілі потенційних ризиків, однак такого механізму тоді не сформували.
«Пропорційно, це неприйнятно для нашого бюджету. Але ця солідарність так і не матеріалізувалася. Ймовірно, тому, що багато інших столиць також усвідомлюють ризики і не бажали їх розділяти», — сказав він.
Глава бельгійського МЗС наголосив, що позицію Брюсселя не варто трактувати як небажання допомагати Україні. За його словами, експерти визначили правові, фіскальні та потенційно системні ризики для європейських фінансових ринків, які необхідно врахувати перед ухваленням рішення.
Після того як країни ЄС не погодили передачу Україні заморожених російських активів, 19 грудня 2025 року лідери Євросоюзу схвалили підтримку України на 90 мільярдів євро на 2026–2027 роки. Позика забезпечується бюджетним резервом ЄС, а не російськими активами.
Водночас Прево заявив, що Бельгія не має принципових заперечень проти використання заморожених коштів РФ на користь України в майбутньому.
«Ризики, які ми визначили тоді, не зникли дивом. Але ми не маємо принципових заперечень проти використання цих грошей на благо України», — наголосив міністр.
Він також зазначив, що питання може знову стати актуальним з огляду на потреби України після 2027 року, якщо війна триватиме довше.
У грудні 2025 року Бельгія виступила проти запропонованого Єврокомісією механізму використання заморожених російських активів для фінансування України. Брюссель побоювався, що у разі судових претензій з боку РФ саме Бельгія може бути змушена повертати кошти, адже близько 210 мільярдів євро російських активів у Європі зберігаються в бельгійському депозитарії Euroclear. Тоді країна наполягала на фінансових та юридичних гарантіях з боку інших членів ЄС.
Прем'єр Бельгії Барт де Вевер також заявляв, що використання цих активів містить юридичні, фінансові та економічні ризики. За його словами, Брюссель не заперечує проти того, щоб російські кошти зрештою були спрямовані на відновлення України, однак вважав ризикованим використати їх під час війни без спільних гарантій.
Після того як країни ЄС не погодили репараційний кредит коштом російських активів, 19 грудня 2025 року лідери Євросоюзу ухвалили рішення надати Україні 90 мільярдів євро на 2026–2027 роки. Цю позику забезпечили бюджетним резервом ЄС, а не замороженими активами РФ.
