Чому зникають сільські школи: як громади на Черкащині вирішують освітні проблеми

Чому зникають сільські школи: як громади на Черкащині вирішують освітні проблеми

Чому зникають сільські школи: як громади на Черкащині вирішують освітні проблеми Суспільне: Черкаси

Кожна третя школа на Черкащині – малокомплектнаШкола, де навчається пів сотні дітей, а подекуди й менше десяти учнів.. Грошей на утримання цих закладів витрачають більше, ніж на решту шкіл. Процес оптимізації малокомплектних шкіл почався з 90-их років минулого століття, коли зменшилася кількість дітей. Однак демографічна ситуація в області з кожним роком погіршується, тож і кількість шкіл, відповідно, зменшується, розповів Суспільному керівник обласного Управління освіти Валерій Данилевський.

Наприклад, у 2005 році в області було 156 тисяч учнів, а нині – 118 тисяч. Кількість шкіл зменшилася на 25 відсотків: було 700, а зараз – 530.

У перспективнорму плані на 2021 рік щодо оптимізації мережі закладів загальної середньої освіти у зв’язку з малою наповнюваністю класів, індивідуальною формою навчання, високою вартістю утримання одного учня планується ліквідувати 16 шкіл, призупинити освітній процес у двох закладах та реорганізувати 84 школи.

Наразі ухвалені рішення щодо реорганізації 21 закладу загальної середньої освіти та ліквідації – чотирьох:

  • Канівська територіально громада – дві школи,
  • Вільшанська та Жашківська ТГ по одному закладу.

У селі Кривоносівка Зорівської громади школу закрили, коли в ній залишилося 18 учнів. Нині дітей автобусом возять навчатися до сусідньої Вознесенської громади у селище Пальміра, там у триповерховому приміщенні навчається 175 учнів.

Конончанську гімназію, що на Канівщині оптимізують по закінченню нинішнього навчального року. Тож усім учням для навчання із 1-го вересня пропонують обрати школи у сусідніх селах. Все тому, що утримувати малокомплектну Конончанську гімназію громада неспроможна через високу вартість утримання однієї дитини в навчальному закладі. Нині це вартує 76 тисяч 800 гривень. Однак вже наступного року школяр буде обходитись у 210 тисяч гривень, розповіла Суспільному начальниця відділу освіти Канівської міської ради Надія Голда.

Аби економити й підвищувати рівень знань в Україні з 2016 року розпочали створювати опорні школи – мережу "головних" шкіл. Щоб заклад міг бути опорним, там мають бути сучасні кабінети, Wi-Fi та не менше 200 учнів. Усі інші школи перетворюються на початкові або базові і стають філіями опорних. Учнів до опорних шкіл підвозять шкільними автобусами.

Хто ухвалює рішеня щодо оптимізації навчального закладу

За словами керівника обласного Управління освіти Валерія Данилевського, нині ніхто не змушує громади закривати малокомплектні школи. Що це значить: якщо громада має достатньо коштів, щоб утримувати навчальний заклад, то вона покриває різницю що виникає між реальною потребою фінансування закладу і тим, що отримують заклади від держави.

"Громади самостійно на місцях вирішують питання закриття шкіл. Це виключно повноваженння територіальних громад формувати мережу освітніх закладів. Рішення про їхню ліквідацію, реорганізацію, і пониження ступеню ухвалюють на пленарних засіданнях депутати місцевих рад", – зауважив Данилевський.

Також рішення щодо оптимізації мережі навчальних закладів у сільській місцевості приймаються, як правило, у період літніх канікул та за умови забезпечення організованого підвозу дітей і працевлаштування вчителів.

За словами Данилевського, протягом останнього навчального року територіальні громади ухвалили рішення про оптимізацію понад 40 навчальних закладів на Черкащині.

Читайте також

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди