21 липня у Києві в рамках презентації аналітичного звіту "Систематичний тиск на антикорупційних діячів" керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури відреагував на акції протесту проти відставки Михайла Федорова. Серед причин нової акції називає корупцію, відсутність верховенства права та дотримання прав людини.
Про це повідомляє кореспондентка Суспільного з події.
"Обговорити те, що відбулося рік тому. Ключовий висновок один: влада не отримала жодного уроку від тих подій, які відбулися рік назад. І новий картонковий Майдан має ті самі причини: корупція, відсутність верховенства права і дотримання прав людини. Абсолютно ідентичні фактично причини", — наголосив керівник САП Олександр Клименко.
За словами Клименка, за час роботи Федорова на посаді міністра оборони у відомстві отримували позитивні сигнали про системні зміни в боротьбі з корупцією. Окреслив, що мова йде про зменшення корупції у закупівлях та підходах.
"Нашими інструментами неможливо повністю боротися з корупцією. Ми можемо лише підсвітити проблему. Один кейс. Таких корупційних злочинів щодня багато. Ми можемо розслідувати один, але можемо показати, де проблема, а адміністративними методами її можна викорінювати — запровадити механізми і процеси, які унеможливлять повторення аналогічних злочинів. Це відбувалося в Міноборони", — уточнив він.
САП ділились аналітикою та баченням проблем.
Протести 2025 року
22 липня 2025 року, Верховна Рада проголосувала за законопроєкт, окремі пункти якого позбавляють незалежності антикорупційних органів НАБУ та САП. Це законопроєкт про зміни досудового розслідування кримінальних правопорушень щодо зникнення осіб безвісти. До другого читання до нього внесли правки щодо САП та НАБУ, а саме:
- генеральний прокурор отримує право давати обов’язкові письмові вказівки детективам НАБУ;
- генеральний прокурор може отримати доступ до всіх справ НАБУ або може надати такий доступ будь-якому іншому прокурору;
- генпрокурор може закрити розслідування на вимогу сторони захисту, вирішувати спори про підслідність та підписувати підозри топпосадовцям;
- скасується заборона на передачу справ НАБУ іншим правоохоронним органам.
Голосування за законопроєкт відбулось наступного дня після масштабних обшуків СБУ у детективів НАБУ. 22 липня пізно ввечері президент України Зеленський підписав закон.
Через це ухвалення низкою міст України прокотилися протести проти ухвалення закону №12414, зокрема біля Театру імені Івана Франка в Києві зібралися близько двох тисяч людей. Також люди вийшли у Львові, Дніпрі, Рівному, Тернополі та Одесі.
Що відомо про відставку Михайла Федорова з посади очільника Міноборони та оновлення уряду
12 липня президент Володимир Зеленський анонсував оновлення Кабінету міністрів і кадрові зміни серед керівників правоохоронних органів у межах нової політичної стратегії України. Прем’єр-міністерці Юлії Свириденко він запропонував очолити новий напрямок у відносинах з одним із ключових партнерів.
13 липня голова парламенту Руслан Стефанчук повідомив, що заява про відставку прем’єр-міністерки Юлії Свириденко надійшла до Верховної ради, парламент розгляне це питання найближчим часом.
14 липня три джерела в оточенні прем’єрки повідомили Суспільному, що Свириденко ще не прийняла пропозицію стати послинею України в США після відставки з посади премʼєрки.
Новим прем'єр-міністром може стати чинний голова "Нафтогазу" Сергій Корецький, про це Суспільному повідомили три джерела в Офісі президента та уряді.
14 липня Верховна Рада підтримала відставку премʼєр-міністерки України Юлії Свириденко та її уряду.
15 липня Михайло Федоров підтвердив, що залишає посаду міністра оборони, та підсумував результати роботи. Серед досягнень він назвав відключення російським військовим Starlink, розвиток програм із закупівлі дронів, реформу закупівель, контракти на озброєння і тестування української балістики.
15 липня нардепи від "Слуги народу" після зустрічі із Зеленським на фракції повідомили Суспільному, що президент запропонує посаду голови Міноборони Ігорю Клименку, який в уряді Свириденко очолював Міністерство внутрішніх справ (МВС). Тоді ж Федоров підтвердив, що залишає посаду міністра оборони.
Михайло Федоров очолював Міністерство оборони з січня 2026 року. Його призначили на цю посаду замість Дениса Шмигаля. До призначення понад шість років очолював Міністерство цифрової трансформації.
Клименко очолив МВС у лютому 2023 року після загибелі Дениса Монастирського в авіакатастрофі у Броварах. До цього він понад три роки керував Національною поліцією України.
16 липня Верховна рада призначила Сергія Корецького на посаду нового премʼєр-міністра України, який до цього був гендиректором Нафтогазу. Цього ж дня парламент проголосував за призначення міністрів уряду Корецького. Водночас Верховна рада не проголосувала за двох міністрів — міністра закордонних справ і міністра оборони, кандидатури яких на розгляд нардепів має запропонувати Зеленський.
Увечері 16 липня Володимир Зеленський повідомив, що доручив виконувати обовʼязки міністра оборони України виконувачу обов’язків голови Служби безпеки України Євгенію Хмарі.
Заступник командувача Повітряних сил Павло Єлізаров подав рапорт на звільнення. Як причину, він вказав звільнення міністра оборони України Михайла Федорова.
Зеленський прокоментував протести на підтримку Федорова
16 липня президент Володимир Зеленський прокоментував протести проти звільнення міністра оборони Михайла Федорова, сказав, що це є елементом демократії та свободи, за що зараз бореться Україна. Водночас він зазначив, що "чує і відповідає на деякі речі" й, мовляв, "крапку ще не поставлено". Про це президент сказав під час спільної пресконференції з прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером у Києві.
Федоров про протести
Під час брифінгу щодо відставки уряду 16 липня Михайло Федоров сказав, що учасники протестів вийшли не на підтримку конкретного міністра, а для захисту власних інтересів і цінностей. Водночас він наголосив, що призначення міністра оборони є квотою президента.
Як Сирський відповів на критику Федорова
Олександр Сирський 20 липня повідомив, що для нього було "несподіванкою" те, що у нього конфлікт з Михайлом Федоровим, сказавши, що сприймав відносини з ним як робочі. Про це він написав у колонці видання "Мілітарний".
Він також попросив пробачення у Федорова, якщо образив того, та зауважив, що має бути розуміння сфер відповідальності.
Олександр Сирський зауважив, що сфера Міноборони — забезпечення війська, закупівлі, вироблення політик, цивільний контроль над ЗСУ, а стратегія щодо ведення війни — це його відповідальність перед Верховним головнокомандувачем, а саме президентом Зеленським, і ця стратегія, з його слів, не може бути публічною.
Згідно з його заявою, Росія воює проти України артилерією, авіацією та піхотою. Тому неможливо перевести усю армію на дрони, адже це "авантюра та експеримент, який оплачується людьми".
Сирський також повідомив, що Міноборони перенаправляло частину грошей з фінансування зарплат військовим на закупівлю дронів та що Федоров нібито визнав, що міністерство це робило.
З його слів, Сухопутні війська та територіальні центри комплектування нібито готові до змін у процесі мобілізації, і таке завдання поставив президент. Та він заявив, що Міноборони теж має робити свою частину роботи для змін процесу мобілізації.
