У Тиврові, що на Вінниччині, представники ГО "Тиверці" просять перейменувати російськомовні таблички на меморіальному комплексі слави на державну мову. Крім того, демонтувати пам'ятні плити, вийняти капсули із землею 13-ох міст героїв Радянського Союзу, які постраждали під час Другої світової війни, серед яких і Москва.
Думки громади стосовно цього питання розділилися: для одних це місце скорботи, інші — хочуть позбутися усього, що пов'язане з Росією, яка окупувала Схід України.
Понад 30 років тому 13 плит встановили з обох сторін меморіального комплексу слави у Тиврові. Кожна — названа іменем міста-героя Радянського Союзу, які постраждали під час Другої світової війни. Під ними — заховані капсули із землею з тих міст. Є плита і Москві.
Олександр Коваль — один з тих, хто у 1986 році привіз із райкомом партії землю з нині російського Мурманська. Працює учителем історії у 2 гніванській гімназії. Меморіал каже модернізувати треба. Демонтаж плит і капсул — підтримує.
"Громада Тиврова правильно піднімає питання в рамках декомунізації. Де таке може бути, щоб поруч були місто герой Москва і місто герой Київ?", — каже історик Олександр Коваль.
Довкола є ще й інші пам'ятники — жертвам голодомору, чорнобильцям та афганцям, героям Небесної Сотні і героям російсько-української війни.
На Сході України нині не агресія і не гібридна, а справжня війна, каже Олександр Кушнір, який був її учасником. На Донеччині 2017-18 роках чоловік надавав першу медичну допомогу пораненим бійцям. Каже — часи хоч і змінилися, але пам'ять про полеглих дідів і прадідів повинна жити далі.
"Історично наші діди та прадіди воювали фашизму. Це є пам'ятка історії", — говорить Олександр Кушнір.
Не проти пам'яті, але проти російських написів і землі на території громади — членкиня ГО "Тиверці" Ольга Пастух. Капсули і плити пропонує перенести до краєзнавчого музею.
"Цей меморіальний комплекс має виховну функцію для молоді. Сьогодні це місце потерпає від рук вандалів. З моральної точки зору ці плити не повинні тут бути", — каже членкиня ГО "Тиверці" Ольга Пастух.
Демонтаж 13-ти плит і капсул з землею коштує не один мільйон гривень, — каже очільник громади Сергій Кицишин.
За роз'ясненнями, зокрема чи підпадають ці плити під декомунізацію, і чи потрібно змінювати російські таблички і назву меморіального комплексу на державну мову — звернувся до Українського інституту національної пам'яті.
Там звернення розглянули і передали у Київ. Наразі чекають на відповідь.
"Зараз готується відповідь інститутом, там будуть всі роз'яснення", — говорить начальник центрального міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам'яті Богдан Галайко.
Які рекомендації щодо демонтажу плит і капсул із землею надасть український інститут національної пам'яті — повідомимо у наступних матеріалах.
Що відомо
- Процес декомунізації узаконений ухваленим 9 квітня 2015 року Верховною Радою України пакетом законів
