"Інструктори боялися". Історія харків'янки з інвалідністю, яка отримала водійське посвідчення

"Інструктори боялися". Історія харків'янки з інвалідністю, яка отримала водійське посвідчення

"Інструктори боялися". Історія харків'янки з інвалідністю, яка отримала водійське посвідчення facebook.com/emmaus.kh

Понад рік харків'янка Олена Куц намагалася отримати права. Найважчим на шляху до водійського посвідчення для дівчини з інвалідністю став пошук автошколи. Олена невисокого зросту і має одну робочу руку. Чи складно було навчитися керувати машиною та чому відмовляли в автошколах Харкова, а права видавали у Львові — Олена Куц розказала в ефірі "Українського радіо Харків".

"Машина — порятунок для моїх ніг"

Для Олени Куц водіння — один зі способів спрощення життя. Попри інвалідність та проблеми зі здоров'ям Олена веде активний спосіб життя і багато пересувається містом.

"Я хотіла водити авто, бо у мене проблеми з колінами, мені не можна багато ходити, хоч я це й люблю. Я завжди їжджу на метро чи йду пішки, тому машина — порятунок для моїх ніг. В метро один чи два рази спустишся сходами та піднімешся — ноги дуже болять", — розповідає дівчина.

Щотижня Олена їздить в область. Дівчина викладає мешканцям інтернату з ментальною інвалідністю.

"За освітою я культуролог, зараз працюю у громадській організації "Еммаус", займаюся з дівчатами, які живуть в інтернаті, читаю для них курс з культурології, мистецтва, кіно. Машина дуже потрібна ще й тому, що інтернат розташований у Богодухові, доїхати до них — година часу. Коли не було машини, просила друзів, але ж не можна просити щотижня", — каже Олена.

Автівку для поїздок Олени придбали у листопаді 2020 року за допомогою благодійників. Питання про водійське посвідчення, яке дівчина мріяла отримати вже давно, знову стало актуальним.

"Він просто злякався"

Олена Куц каже, що страху керувати машиною ніколи не мала, тому думала, що зайде у найближчу автошколу, запишеться на курс та буде вчитися. Виявилося, що людину з інвалідністю прийняти на навчання готові не всі.

"Я не думала, що з однією рукою не зможу водити, тому що багато людей керують однією. Скажімо, днями їхала в таксі, водій однією рукою тримав телефон, іншою — кермо і коробку передач", — говорить харків'янка.

"Я їздила у різні харківські автошколи, думала, що оберу якусь біля мого будинку, щоб далеко не їздити. Коли я зайшла, по обличчю інструктора вже все було зрозуміло. Йому було страшно навіть від того, що я туди зайшла. Я все одно спитала, чи зможе мене навчити, він відмовив. Я думаю, що причина — страх перед людиною з інвалідністю", — каже Олена Куц.

Дівчина стикалася з відмовами в Харкові близько семи разів.

"Вчив й хлопця без рук, приїжджайте"

Коли Олена зрозуміла, що в Харкові не зможе знайти автошколу, почала шукати спеціальну, де вчать людей з інвалідністю. Знайшла у Києві та Житомирі, але у столиці за рік не було жодного набору на курс через пандемію, а у Житомирі пропонували навчання на автівках, якими треба керувати обома руками.

"Я була дуже засмучена, не знала, що робити. Подруга порадила звернутися на урядову гарячу лінію. За тиждень мені передзвонили та розказали про варіант у Львові. Інструктор у львівській автошколі сказав: "Я вчив хлопця, в якого взагалі не було рук. Приїжджайте", — каже Олена Куц.

Вчити харків'янку взялися у реабілітаційному центрі "Галичина", туди приїздять люди з інвалідністю з усієї країни й вчитися, і на реабілітацію.

"Інструктори боялися вчити". Історія харків'янки з інвалідністю, яка отримала водійське посвідченняfacebook.com/emmaus.kh

Близько місяця Олена збирала документи, здебільшого — медичні. Наприкінці січня вирушила до Львова.

"Суперметоди навчання не знадобилися"

Курс Олени тривав три місяці, навчання було безоплатним.

"Спеціальна автошкола має машини звичайні й ручні. Якщо людина на візку і не працює ногами, можна вчитися у ручній: газ і гальмо будуть розміщені десь близько руля. Але насправді якихось спеціальних чи особливих пристосувань не треба", — каже Олена.

"В нашій групі були люди, які ходять навіть гірше, ніж я, але вони просто сідали та вчилися. Навчання було таким самим, як і для людини без інвалідності, хоч, може, й не таким швидким. Суперметоди чи апарати не знадобилися (усміхається). Єдине, що було зі спецзасобів під час навчання, — дві подушки за моєю спиною, але в мене не дуже довгі ноги, тому доводилось подаватися ногою вперед", — говорить Куц.

Три тижні її група вчила теорію, не практикувалися через сніг та погодні умови.

"Я дуже довго думала, коли ж я вже поїду, як це — сидіти за кермом", — з усмішкою говорить Олена.

"Гей, дивіться, я змогла!"

Найважче під час практики Олені давалося зчеплення, тому вона радіє, що в її машині — автоматична коробка передач.

"Коли я сіла до крісла, запитала інструктора: "Ви зможете мене навчити?". Він сказав: "Ти дістаєш лівою рукою до коробки передач? Все, поїхали". У нього не було страху. Я зробила висновок, що люди дуже бояться тих, хто не схожі, тих, у кого одна рука чи немає ніг, хоч насправді всі однакові. В автошколі нам не давали попуску", — з усмішкою згадує Олена.

"Складно привчитися дивитися на всі боки. Практика — найголовніше", — каже дівчина.

У своїй автівці Олена не потребує навіть подушок під спину, бо має модель зі зручним кріслом, з легкістю дістає до педалей: "Знайомі здивовані, але раді, багато хто знає про мої проблеми з ногами".

"Я у Львові зустрілася з людьми з різних куточків України, до центру приїжджають не лише, щоб стати водіями, але й вивчитися на кухаря, перукаря, бухгалтера тощо. Я жила у кімнаті з дівчиною з Луганщини, яка здобувала освіту за комп'ютерною спеціальністю. Вдома її ніхто не хотів приймати на навчання. І таких людей там було дуже багато", — розповідає Олена Куц.

Людям з інвалідністю, які мріють водити авто чи опанувати спеціальність, Олена радить не боятися та продовжувати шукати місце навчання допоки не знайдуть.

"Я б хотіла до них [інструкторів, які відмовились вчити] приїхати зараз на машині й сказати: "Гей, дивіться, я змогла!" — сміється Олена Куц.

Читайте також: Як харків'янка презентує українську культуру серед лялькарів світу
Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди