Україна запропонувала Румунії допомогу із посиленням захисту неба після падіння російського дрона на будинок у Галаці; МЗС України відповіло Польщі на обурення через присвоєння підрозділу ССО імені Героїв УПА; очільниця департаменту оборонних ресурсів Естонії заявила, що обовʼязковий призов жінок на строкову службу — питання часу; Польща першою в ЄС отримала фінансування за оборонною програмою SAFE; Путін та інші лідери ЄАЕС вимагають провести у Вірменії референдум щодо ЄС — Суспільне зібрало головні новини ранку 30 травня.
Україна запропонувала Румунії допомогу із посиленням захисту неба
Президент України Володимир Зеленський поговорив з лідером Румунії Нікушором Даном про російський дрон, що впав на житловий будинок у місті Галац у ніч на 29 травня. Вони домовилися, що українські спеціалісти попрацюють над посиленням захисту румунського неба. Про це Зеленський сказав у вечірньому зверненні.
"Ми домовились з Нікушором, що Україна підтримає Румунію в цій ситуації — і наші команди, наші військові, наші спеціалісти попрацюють над тим, щоб посилити захист неба", — сказав президент.
Він додав, що з ночі українські військові були на звʼязку, а тепер лідери обговорили подальшу взаємодію на рівні команд.
Контекст: у ніч на 29 травня російський дрон упав на 10-поверховий будинок у Галаці, почалася пожежа, постраждали двоє людей. У МЗС Румунії назвали це "серйозною і безвідповідальною ескалацією" з боку РФ, викликали російського посла, а генконсула РФ у Констанці оголосили персоною нон-грата. Румунія розглядає можливість консультацій із союзниками за статтею 4 НАТО.
У МЗС відповіли Польщі на обурення через присвоєння підрозділу ССО імені Героїв УПА
Міністерство закордонних справ України прокоментувало негативну реакцію польських політиків на рішення Зеленського надати Окремому центру спеціальних операцій "Північ" Сил спеціальних операцій почесне найменування на честь Героїв УПА. Про це у коментарі журналістам сказав речник МЗС Георгій Тихий.
"Бачимо різку реакцію в Польщі на рішення про найменування одного з українських підрозділів на честь героїв УПА. Прикро, що це відбувається всупереч ширшому тренду на вирішення проблемних питань українсько-польських відносин", — сказав він.
За його словами, бійці УПА для українських воїнів символізують протистояння імперській політиці Москви і рішення не спрямоване проти поляків.
Тихий наголосив, що Україна не уникає розмови про чутливі сторінки минулого, конструктивно відповідає на запити польської сторони щодо ексгумацій і прагне діалогу істориків без політизації.
Контекст: 26 травня Зеленський видав указ про надання підрозділу почесної назви "імені Героїв УПА". Рішення викликало обурення в Польщі: Інститут національної памʼяті заявив про відповідальність УПА за "геноцид на Волині", експрезидент та лауреат Нобелівської премії миру Лех Валенса засудив рішення, а президент Кароль Навроцький запропонував позбавити Зеленського ордена Білого Орла — найвищої відзнаки Польщі.
Очільниця департаменту оборонних ресурсів Естонії: призов жінок на строкову службу — питання часу
Голова Департаменту оборонних ресурсів Естонії (KRA) Ану Раннавескі заявила, що запровадження обовʼязкового призову жінок на строкову службу — лише питання часу, адже в майбутньому країні бракуватиме чоловіків для військової служби. Про це вона сказала в етері радіостанції Vikerraadio.
Ще 15–20 років тому в Естонії щороку народжувалося до 15 000 хлопчиків, а тепер — 4 000-5 000.
"До 2040 року проблема стане вже дуже виразною — ми не зможемо укомплектувати 4 100 людей", — сказала Раннавескі.
За її словами, найближчі 14 років країна ще зможе обходитися лише молодими чоловіками, але цей час мине швидко.
Раннавескі коментувала пропозицію колишнього голови Державного суду Райта Марусте зробити строкову службу обовʼязковою і для жінок. Він зазначив, що в сучасній обороні є багато функцій, які не потребують фізичної сили.
Членкиня Союзу оборони Карін Мадіссон підтримує призов жінок, але вважає фізичні вимоги зависокими — на її думку, жінки могли б виконувати в Силах оборони логістичні та медичні функції. Військовий у відставці Лео Куннас вважає, що нині Естонія впорається без призову жінок, але в довгостроковій перспективі його можна буде застосувати.
Польща першою в Євросоюзі отримала фінансування за оборонною програмою SAFE
Польща стала першою країною Євросоюзу, яка отримала частину коштів за програмою оборонних кредитів SAFE. Варшава отримала 6,6 мільярда євро — це 15% від виділеної їй суми. Про це повідомило видання Euractiv.
Загальна сума, виділена Польщі, становить 43,7 мільярда євро — це найбільша частка серед 19 країн, що торік запросили доступ до програми обсягом 150 мільярдів євро.
"Європа має бути готова до будь-якого сценарію й діяти за будь-яких обставин", — сказала єврокомісарка з питань технологій і безпеки Генна Віркгунен, яка виступила на тлі падіння російського дрона в Галаці.
Поки що кредитну угоду з Єврокомісією підписали пʼять країн: Польща, Литва, Хорватія, Румунія та Бельгія. Прем'єр Дональд Туск 28 травня заявив, що до 30 травня Польща матиме 40 контрактів на 100 мільярдів злотих (23,6 мільярда євро).
Контекст: у березні 2025 року Єврокомісія запропонувала створити SAFE — фінансовий інструмент ЄС обсягом 150 мільярдів євро для стимулювання спільного виробництва оборонної продукції, зокрема боєприпасів, дронів та систем ППО. Програма передбачає кредити державам-членам ЄС і партнерам, зокрема Україні.
Путін та інші лідери країн ЄАЕС вимагають референдум у Вірменії щодо ЄС
Росія, Білорусь, Казахстан та Киргизстан закликали Вірменію провести загальнонаціональний референдум і визначити, чи має країна намір вступати до Євросоюзу, чи зберігати членство в Євразійському економічному союзі (ЄАЕС). Заяву опубліковано на сайті Кремля за підсумками засідання вищої Євразійської економічної ради в Астані; її підписали Володимир Путін, Олександр Лукашенко, Касим-Жомарт Токаєв та Садир Жапаров.
Підписанти заявили, що підготовка вступу Єревана до ЄС несе "суттєві ризики" для економічної безпеки країн ЄАЕС. Путін повторив свої слова про те, що ситуація у Вірменії нагадує ту, що була в Україні перед "кризою".
"Криза в Україні почалася колись із спроб приєднання України до ЄС. Ми ж не були проти", — сказав він.
Путін також заявив, що Вірменія втратить 14% свого ВВП, якщо Москва скасує пільги на енергоносії, а вірменським громадянам доведеться купувати патенти для роботи в Росії. Крім того, Вірменія втратить доступ до "великого та розвиненого ринку ЄАЕС", а Росія може обмежити ввезення вірменської сільгосппродукції.
Контекст: 9 січня 2025 року уряд Вірменії схвалив законопроєкт щодо початку вступу країни до ЄС, у лютому його підтримав парламент, а в квітні президент Ваагн Хачатурян підписав закон. Прем'єр Нікол Пашинян наголошував, що це не означає членства в ЄС — спочатку потрібно обговорити дорожню карту та провести референдум, як вимагає вірменська Конституція.
