Сполучені Штати запровадили санкції проти одинадцятьох кубинських посадовців. Серед них — урядовці й керівництво парламенту. Також обмеження запроваджені проти силових відомств Куби.
Про це йдеться у заяві американського Державного департаменту.
Так, під обмеження потрапили міністерка зв'язку Куби Майра Аревіч Марін, голова Національної асамблеї Хуан Естебан Ласо Ернандес та заступник міністра Революційних Збройних сил генерал Хоакін Кінтас Сола та низка посадовців нижчого рівня.
До санкційного переліку також потрапили Директорат розвідки Куби (DI), Міністерство внутрішніх справ та Національна революційна поліція (PNR). Останню структуру Вашингтон звинувачує у використанні мобільних в'язниць та придушенні протестів.
"Понад 60 років кубинський режим ставив свою комуністичну ідеологію та власне збагачення вище за добробут своїх громадян, водночас дозволяючи використовувати Кубу для іноземних розвідувальних, військових і терористичних операцій", – заявили у Держдепі США.
Там додали, що Вашингтон "продовжить вживати заходів для протидії кубинському режиму".
1 травня американський лідер Дональд Трамп підписав указ про запровадження санкцій проти людей, відповідальних за репресії на Кубі та створення загроз національній безпеці та зовнішній політиці США.
Що відомо про "плани" Трампа щодо Куби
30 січня президент США Дональд Трамп підписав указ про запровадження надзвичайного стану щодо Куби. Він пояснив це тим, що дії кубинського уряду є "надзвичайною загрозою" національній безпеці та зовнішній політиці США. За його твердженням, Гавана підтримує "ворожі країни та терористичні організації" — РФ, Китай, Іран, ХАМАС і Хезболлу.
В уряді Куби заявили, що США "становлять загрозу" країні та оголосили "міжнародний надзвичайний стан".
6 березня Трамп заявив, що уряд Куби "скоро впаде" та "хоче укласти угоду" з ним. Також Трамп хоче зробити державного секретаря США Марко Рубіо намісником на Кубі.
Трамп прагне скинути комуністичний режим на Кубі. Він звинувачує владу Куби у "тероризмі" та "експорті наркотиків" до США та підтримці "антиамериканських настроїв" у регіоні.
10 березня Трамп заявив, що кубинська влада має два варіанти: погодитися на зміну влади за підтримки США або відмовитися, однак результат, за його словами, для країни буде однаковим.
"Це може бути дружнє поглинання. А може і не бути дружнім. Це не має значення, тому що вони вже на останньому подиху. У них немає енергії. У них немає грошей", — сказав Трамп і додав, що Куба переживає глибоку економічну та гуманітарну кризу.
Водночас він заявив, що представники уряду Куби звернулися до США через складну економічну ситуацію у країні, і між Вашингтоном і кубинською владою вже відбуваються контакти щодо можливого розвитку подій.
13 березня демократи в Сенаті подали резолюцію, яка має заборонити президентові Дональду Трампу застосовувати військову силу проти Куби без попереднього схвалення Конгресом США.
16 березня під час виступу в Овальному кабінеті Трамп назвав Кубу "дуже ослабленою нацією" та заявив, що йому випаде "честь захопити Кубу". Коли журналіст попросив уточнити значення слова "захопити", Трамп пояснив:
"Захопити Кубу в тій чи іншій формі. Я маю на увазі, незалежно від того, чи я її звільню, чи захоплю — думаю, я можу зробити з нею все, що захочу", — сказав він.
Президент Куби Мігель Діас-Канель заявив, що його уряд визнає можливість нападу на Кубу і готується оборонятися.
