Куба опинилася в гострій енергетичній кризі після того, як уряд визнав повну відсутність запасів дизельного пального та мазуту. На тлі дефіциту по всій країні посилилися відключення світла, а в столиці Гавані спалахнули нічні протести.
Про це пише Financial Times.
Енергетична ситуація на Кубі стрімко погіршилась після заяви міністра енергетики про повну відсутність дизельного пального та мазуту. Саме ці ресурси забезпечують роботу електростанцій, тому їхній дефіцит фактично паралізував енергосистему країни.
За словами урядовців, країна не має жодних резервів, а енергетична криза вже спричиняє масштабні відключення електроенергії — у деяких регіонах світло зникає до 20–22 годин на добу. Ситуацію погіршує зношена інфраструктура електростанцій, які часто виходять з ладу.
У столиці Гавані вночі відбулися протести: люди виходили на вулиці, били в каструлі та перекривали дороги. Повідомляли про сутички з поліцією.
Влада пояснює кризу наслідками багаторічного дефіциту постачання нафти, санкційної політики США та раптового скорочення імпорту енергоносіїв із Венесуели, яка раніше була головним постачальником. Часткові постачання з інших країн, зокрема Росії, не змогли стабілізувати ситуацію.
Президент Мігель Діас-Канель назвав ситуацію "надзвичайно напруженою" та поклав відповідальність на зовнішній тиск з боку США, тоді як Вашингтон заявляє про політичну кризу всередині кубинської системи.
Що відомо про "плани" Трампа щодо Куби
30 січня президент США Дональд Трамп підписав указ про запровадження надзвичайного стану щодо Куби. Він пояснив це тим, що дії кубинського уряду є "надзвичайною загрозою" національній безпеці та зовнішній політиці США. За його твердженням, Гавана підтримує "ворожі країни та терористичні організації" — РФ, Китай, Іран, ХАМАС і Хезболлу.
В уряді Куби заявили, що США "становлять загрозу" країні та оголосили "міжнародний надзвичайний стан".
6 березня Трамп заявив, що уряд Куби "скоро впаде" та "хоче укласти угоду" з ним. Також Трамп хоче зробити державного секретаря США Марко Рубіо намісником на Кубі.
Трамп прагне скинути комуністичний режим на Кубі. Він звинувачує владу Куби у "тероризмі" та "експорті наркотиків" до США та підтримці "антиамериканських настроїв" у регіоні.
10 березня Трамп заявив, що кубинська влада має два варіанти: погодитися на зміну влади за підтримки США або відмовитися, однак результат, за його словами, для країни буде однаковим.
"Це може бути дружнє поглинання. А може і не бути дружнім. Це не має значення, тому що вони вже на останньому подиху. У них немає енергії. У них немає грошей", — сказав Трамп і додав, що Куба переживає глибоку економічну та гуманітарну кризу.
Водночас він заявив, що представники уряду Куби звернулися до США через складну економічну ситуацію у країні, і між Вашингтоном і кубинською владою вже відбуваються контакти щодо можливого розвитку подій.
13 березня демократи в Сенаті подали резолюцію, яка має заборонити президентові Дональду Трампу застосовувати військову силу проти Куби без попереднього схвалення Конгресом США.
16 березня під час виступу в Овальному кабінеті Трамп назвав Кубу "дуже ослабленою нацією" та заявив, що йому випаде "честь захопити Кубу". Коли журналіст попросив уточнити значення слова "захопити", Трамп пояснив:
"Захопити Кубу в тій чи іншій формі. Я маю на увазі, незалежно від того, чи я її звільню, чи захоплю — думаю, я можу зробити з нею все, що захочу", — сказав він.
Президент Куби Мігель Діас-Канель заявив, що його уряд визнає можливість нападу на Кубу і готується оборонятися.
