Прем’єр-міністерка Латвії Евіка Сіліня подала до Сейму (парламенту) країни заяву про звільнення. Увесь латвійський уряд наразі виконуватиме обов'язки як тимчасовий.
Про це вона повідомила на своїй Facebook-сторінці.
"Сьогодні я прийняла важке, але чесне рішення — піти у відставку з посади прем’єр-міністра. Моїм пріоритетом зараз і завжди були добробут та безпека латвійського народу. Партії та коаліції змінюються, але Латвія залишається. І моя відповідальність перед суспільством стоїть понад усе", — йдеться у дописі політикині.
Сіліня додала, що "політична заздрість та вузькі партійні інтереси взяли гору над відповідальністю".
"Побачивши сильного та професійного кандидата на посаду міністра оборони, політичні балакуни обрали не рішення, а кризу", — зауважила вона.
Говорячи про "професійного кандидата", Сіліня, вочевидь, мала на увазі Райвіса Мелніса, якого вона висунула на посаду голови Міноборони після відставки Андріса Спрудса, який пішов з посади після падіння БпЛА на латвійській території.
Після цього представники партії "Прогресивні", яка у коаліції з політсилою Сіліні "Нова єдність", заявили, що не підтримуватимуть чинний уряд під її керівництвом.
Голова парламентської фракції "Прогресивні" в Сеймі Андріс Шуваєв закликав президента Латвії Едгарса Рінкевичса розпочати консультації щодо формування нового уряду.
Водночас відставка Сіліні означає, що її Кабмін продовжить виконувати обов’язки як тимчасовий, доки не сформують новий перед загальними виборами у жовтні 2026 року.
Що цьому передувало
У ніч проти 7 травня невідомі безпілотники порушили повітряний простір Латвії з боку РФ. Повітряні сили країни повідомили про падіння двох дронів.
Міністерство закордонних справ Латвії викликало тимчасово повіреного у справах Росії, аби вручити ноту протесту із засудженням інциденту з падінням дронів на території країни.
На цьому тлі очільник Міноборони країни Андріс Спрудс 10 травня подав у відставку.
Як повідомляв латвійський мовник LSM 13 травня очільник МВС країни Ріхардс Козловскіс із партії "Нова єдність" заявив, що Сіліня не має наміру йти у відставку через інцидент. Водночас у парламенті зростала підтримка можливого вотуму недовіри уряду. Зокрема, лідер фракції "Прогресивні" Андріс Шуваєвс припускав, що Кабмін може втратити підтримку вже під час голосування 14 травня.
Опозиція намагалася прискорити процес відставки уряду, використавши процедурний механізм у Сеймі, який дозволяв винести питання без очікування п’ятиденного терміну. План полягав у тому, щоб домогтися відставки, підтримавши одну з пропозицій щодо Сіліні, включених до незавершеного засідання 7 травня. Таким чином латвійські депутати можуть негайно, не чекаючи п'яти днів, подати клопотання про відставку.
Однак вже вранці на прохання прем'єр-міністерки було оголошено годинну перерву до 10:00. Коли засідання відновилося, спікер Сейму не надав жодних пояснень щодо причин перерви. В цей час очікувався виступ Сіліні, яка скасувала його й провела пресконференцію в Кабінеті міністрів, де й оголосила про свою відставку.
