У Пентагоні заявили, що вартість двох місяців війни США з Іраном оцінюється в 25 мільярдів доларів.
Про це на засіданні Комітету збройних сил Палати представників Конгресу США сказав виконувач обов'язків контролера Пентагону Джулс Герст III.
"Приблизно сьогодні ми витрачаємо близько 25 мільярдів доларів на операцію "Епічна лють". Більшість із цієї суми – це боєприпаси", – сказав Герст високопосадовому демократу в комітеті Адаму Сміту (Вашингтон).
Він додав, що кошти пішли на експлуатацію, технічне обслуговування та заміну обладнання.
Сміт зазначив, що Пентагон не інформував Конгрес про вартість війни від її початку, і запитав, чи планує міністерство просити Конгрес про додаткове фінансування для ведення цієї операції.
"Ми сформулюємо додатковий документ через Білий дім, який буде передано до Конгресу, як тільки ми проведемо повну оцінку вартості конфлікту", — сказав представник Пентагону.
У слуханнях Комітету також брали участь міністр оборони Піт Гегсет та голова Об'єднаного комітету начальників штабів Ден Кейн.
У своїй вступній промові перед Комітетом Гегсет хвалив збройні сили США та критикував противників війни, назвавши їх "найбільшим супротивником" армії.
За інформацією ЗМІ, на початку березня представники Пентагону під час закритої зустрічі повідомили законодавцям, що приблизна вартість війни з Іраном за перші шість днів бойових дій склала понад 11,3 мільярда доларів.
Військова операція Ізраїлю і США проти Ірану
28 лютого Ізраїль атакував іранську столицю Тегеран. Згодом президент США Дональд Трамп заявив, що американські військові розпочали "велику бойову операцію" проти Ірану з метою "усунення неминучих загроз з боку іранського режиму". Він звинуватив іранську владу у "фінансуванні та тренуванні" бойовиків у Сирії, Лівані, Іраку та ХАМАСу в Палестині. За його словами, метою військової операції є "руйнування іранської ракетної промисловості та флоту", а також "забезпечення неможливості дестабілізації світу".
Корпус вартових Ісламської революції (КВІР) заявив, що запустив ракети та безпілотники в напрямку Ізраїлю, а також атакував американські військові бази в Катарі, Саудівській Аравії та Об'єднаних Арабських Еміратах.
28 лютого Трамп заявив, що верховний лідер Ірану Алі Хаменеї мертвий. Згодом цю інформацію підтвердило Інформаційне агентство ісламської республіки (IRNA).
1 березня КВІР заявив, що розпочинає "найбільш руйнівну наступальну операцію в історії Ісламської Республіки" проти Ізраїлю та "американських терористичних баз". Трамп закликав іранський режим відмовитися від цих планів та пригрозив завдати "дуже сильного удару" у відповідь.
6 березня Трамп заявив про необхідність повної зміни керівництва Ірану, додавши, що вже має кілька кандидатур на роль "хорошого лідера". 8 березня Рада експертів Ірану обрала сина вбитого аятоли Алі Хаменеї — Моджтабу Хаменеї — третім верховним лідером Ісламської Республіки.
26 березня президент Трамп заявив, що призупиняє знищення іранських енергетичних об'єктів до 6 квітня. Проте через відсутність прогресу в укладенні угоди Трамп продовжив дедлайн на 20 годин — до вечора 7 квітня.
Трамп погрожував знищити всі мости та електростанції в Ірані, а також вжити інших заходів, які матимуть руйнівні наслідки для іранців і спровокують небезпечну відповідь у всьому регіоні.
6 квітня Іран надав США та Ізраїлю окремий план з 10 пунктів щодо припинення війни через Пакистан.
7 квітня Трамп повідомив, що погодився призупинити бомбардування Ірану та відкласти "нищівну атаку" на нього на два тижні за умови, що Ормузька протока буде розблокована. За його словами, припинення вогню буде двостороннім, а іранська пропозиція з 10 пунктів є прийнятною основою для переговорів.
Міністр закордонних справ Ірану Аббас Аракчі заявив, що безпечний прохід Ормузькою протокою протягом двох тижнів можливий "за умов координації зі збройними силами Ірану та з урахуванням технічних обмежень".
Перемовини між США та Іраном і оголошена Трампом блокада Ормузької протоки
11 квітня у пакистанській столиці Ісламабаді пройшли тристоронні переговори між США та Іраном за посередництва Пакистану. За їхніми підсумками віцепрезидент Венс заявив, що сторонам не вдалося досягти угоди щодо тривалого припинення війни. В іранському МЗС тоді сказали, що цьому завадили розбіжності щодо "двох або трьох ключових питань".
Після цього Трамп заявив, що 13 квітня ВМС США розпочнуть блокаду Ормузької протоки через те, що на переговорах з Іраном не вдалося узгодити питання відмови від ядерної зброї. За його словами, американські військові перехоплюватимуть усі судна, які сплатили мито Ірану для проходу протокою.
Він також попередив Іран, що якщо його військові розпочнуть атакувати американські військові кораблі, ВМС США "відправлять іранців у пекло".
18 квітня Іран оголосив, що відновлює "суворий контроль" над Ормузькою протокою у відповідь на морську блокаду з боку США.
20 квітня Трамп повідомив, що продовження двотижневого припинення вогню з Іраном є дуже малоймовірним, якщо сторони не досягнуть угоди до встановленого дедлайну 22 квітня.
Увечері 21 квітня Трамп написав у Truth Social, що знову відкладає удар по Ірану. Він заявив, що робить це на прохання прем'єр-міністра Пакистану, а також тому, що уряд Ірану "серйозно розколотий" — і режим припинення вогню триватиме, доки не буде подана "єдина іранська пропозиція", а переговори не будуть завершені "так чи інакше". За його словами, американські військові продовжать морську блокаду Ірану.
Іранська державна телерадіокомпанія IRIB повідомила, що Трамп продовжив перемир'я в односторонньому порядку, а Іран відкинув запропоновані американцями умови ведення переговорів.
Раніше іранське агентство Tasnim повідомляло, що іранська переговорна команда передала американській стороні, що не прибуде на переговори до Ісламабада та не бачить жодних перспектив для участі в них.
Радник спікера іранського парламенту Мехді Мохаммаді у соцмережі X написав, що продовження режиму припинення вогню з боку Трампа "не має жодного сенсу, адже сторона, що програла, не може диктувати умови". Він додав, що вважає цей крок Трампа спробою виграти час для завдання раптового удару, а продовження блокади нічим не відрізняється від бомбардувань та має отримати "військову відповідь".
