Міністерство фінансів США 28 квітня ввело санкції проти 35 фізичних та юридичних осіб, які обслуговували іранську систему "тіньового банкінгу". За даними відомства, для "обходу санкцій та фінансування тероризму" через мережу проходили десятки мільярдів доларів.
Про це повідомили на сайті американського Мінфіну.
Санкції в межах програми Economic Fury ("Економічна лють") запровадило Управління з контролю за іноземними активами (OFAC). Під обмеження потрапили 35 компаній та фізичних осіб, які керують архітектурою іранського тіньового банкінгу.
Ці мережі дозволяють збройним силам Ірану, зокрема Корпусу вартових Ісламської революції (КВІР), отримувати доступ до міжнародної фінансової системи. Через них проходять платежі за нелегальний продаж нафти, закупівлю компонентів для ракет та іншої зброї, а також перекази грошей іранським підконтрольним угрупованням.
"Іранська система тіньового банкінгу слугує критично важливою фінансовою артерією для її збройних сил, уможливлюючи діяльність, яка порушує глобальну торгівлю та підживлює насильство на Близькому Сході", — сказав міністр фінансів США Скотт Бессент.
За його словами, нелегальні кошти з цієї мережі підтримують терористичні операції режиму і становлять загрозу американському персоналу, союзникам у регіоні та світовій економіці. Бессент попередив, що фінансові установи, які співпрацюватимуть з цими мережами, ризикують зіткнутися з "серйозними наслідками".
OFAC окремо попередило банки про ризики співпраці з компаніями, які сплачують уряду Ірану або КВІР за прохід через Ормузьку протоку. У відомстві заявили, що такі платежі створюють санкційні ризики для будь-яких компаній і фінансових установ — як американських, так і іноземних.
Американське відомство звернуло увагу на незалежні китайські нафтопереробні заводи, які імпортують та переробляють іранську нафту. За даними Мінфіну США, деякі з них використовували американську фінансову систему для доларових розрахунків і закупівлі американських товарів. Китай раніше заявляв, що виступає проти "незаконних" односторонніх санкцій.
За поясненням Мінфіну США, іранські банки, відрізані від міжнародної фінансової системи, покладаються на приватні компанії — "рахбари". Вони керують тисячами закордонних фіктивних компаній, які проводять платежі за іранський імпорт та експорт. Рахбари координуються з іранськими обмінниками та фронт-компаніями в різних юрисдикціях. Це дозволяє обслуговувати підсанкційну торгівлю Ірану — зокрема, в інтересах КВІР, Генштабу збройних сил Ірану та Національної іранської нафтової компанії.
Загалом з лютого 2025 року OFAC запровадило санкції проти близько 1000 осіб, суден та літаків, пов'язаних з Іраном, у межах кампанії "максимального економічного тиску" проти Тегерана.
Перемовини між США та Іраном і оголошена Трампом блокада Ормузької протоки
11 квітня у пакистанській столиці Ісламабаді пройшли тристоронні переговори між США та Іраном за посередництва Пакистану. За їхніми підсумками віцепрезидент Венс заявив, що сторонам не вдалося досягти угоди щодо тривалого припинення війни. В іранському МЗС тоді сказали, що цьому завадили розбіжності щодо "двох або трьох ключових питань".
Після цього Трамп заявив, що 13 квітня ВМС США розпочнуть блокаду Ормузької протоки через те, що на переговорах з Іраном не вдалося узгодити питання відмови від ядерної зброї. За його словами, американські військові перехоплюватимуть усі судна, які сплатили мито Ірану для проходу протокою.
Він також попередив Іран, що якщо його військові розпочнуть атакувати американські військові кораблі, ВМС США "відправлять іранців у пекло".
18 квітня Іран оголосив, що відновлює "суворий контроль" над Ормузькою протокою у відповідь на морську блокаду з боку США.
20 квітня Трамп повідомив, що продовження двотижневого припинення вогню з Іраном є дуже малоймовірним, якщо сторони не досягнуть угоди до встановленого дедлайну 22 квітня.
Увечері 21 квітня Трамп написав у Truth Social, що знову відкладає удар по Ірану. Він заявив, що робить це на прохання прем'єр-міністра Пакистану, а також тому, що уряд Ірану "серйозно розколотий" — і режим припинення вогню триватиме, доки не буде подана "єдина іранська пропозиція", а переговори не будуть завершені "так чи інакше". За його словами, американські військові продовжать морську блокаду Ірану.
Іранська державна телерадіокомпанія IRIB повідомила, що Трамп продовжив перемир'я в односторонньому порядку, а Іран відкинув запропоновані американцями умови ведення переговорів.
Раніше іранське агентство Tasnim повідомляло, що іранська переговорна команда передала американській стороні, що не прибуде на переговори до Ісламабада та не бачить жодних перспектив для участі в них.
Радник спікера іранського парламенту Мехді Мохаммаді у соцмережі X написав, що продовження режиму припинення вогню з боку Трампа "не має жодного сенсу, адже сторона, що програла, не може диктувати умови". Він додав, що вважає цей крок Трампа спробою виграти час для раптового удару, а продовження блокади нічим не відрізняється від бомбардувань та має отримати "військову відповідь".
Чому Ормузька протока така важлива для глобального ринку нафти
Ормузька протока є одним із найважливіших енергетичних вузлів планети, через який проходить близько п’ятої частини всіх світових постачань нафти та зрідженого природного газу.
Будь-яка нестабільність у цьому вузькому морському шляху миттєво відгукується на глобальних ринках, що й продемонстрували події березня 2026 року. Нині через загрозу ударів з боку Ірану судноплавство опинилося під фактичним блокуванням, змусивши частину компаній обмежити рух цією ділянкою.
13 березня турецький нафтовий танкер зумів пройти через протоку з вантажем попри іранську блокаду. Вже наступного дня, 14 березня, президент США Дональд Трамп закликав країни Європи та Азії направити військові кораблі для захисту торговельних шляхів і заявив, що американські ВМС "дуже скоро" почнуть супроводжувати комерційні танкери.
До 20 березня сформувалася міжнародна коаліція у складі Великої Британії, Франції, Німеччини, Італії, Нідерландів, Японії та Канади. Ці країни офіційно засудили іранські атаки на цивільну інфраструктуру та висловили готовність гарантувати безпеку проходу суден. Наступного дня, 21 березня, іранські ВМС провели через протоку індійський танкер.
22 березня Тегеран заявив, що протока відкрита лише для тих, хто не входить до списку "ворогів", а Трамп у відповідь пригрозив знищити електроенергетику Ірану, якщо блокаду не знімуть протягом двох діб. 25 березня Іран закріпив свою позицію нотою до Ради Безпеки ООН, де офіційно заборонив прохід суднам США, Ізраїлю та іншим "учасникам агресії", дозволивши рух лише "неворожим" суднам за умови координації з іранською владою.
Попри ці обмеження, 29 березня танкер P. Aliki з саудівською нафтою зміг пройти протоку вздовж іранського узбережжя. Проте загальний дефіцит ресурсів став настільки відчутним, що 31 березня Дональд Трамп через соцмережу Truth Social звернувся до країн, які потерпають від нестачі авіаційного пального, фактично визнаючи масштаб проблеми.
Раніше Суспільне писало, чому Ормузька протока настільки важлива для глобального ринку нафти, як знизити залежність від неї і чи існують альтернативи протоці.
