Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна сигналізувала Сполученим Штатам і країнам Близького Сходу, що готова взяти участь у зусиллях щодо Ормузької протоки, яку практично заблокував Іран.
Про це він сказав в інтерв'ю NewsNation.
"Станом на сьогодні я не бачу жодної країни, яка могла б самостійно зняти блокаду — лише спільні кроки можуть дати результат. Україна має досвід запуску зернового коридору в Чорному морі попри спроби Росії заблокувати постачання продовольства та інших товарів. Ситуація зараз подібна, але йдеться про енергетику", — сказав президент.
За словами Зеленського, українська пропозиція ґрунтується на основі власного досвіду
"Наша пропозиція була такою: війна й переговори щодо відкриття Ормузької протоки можуть відбуватися паралельно. Варто спробувати знайти дипломатичне рішення, і це може бути вигідно обом сторонам війни", — сказав він.
За словами президента, альтернативним кроком може бути встановлення одностороннього контролю над протокою, як це зробила Україна із зерновим коридором. Для цього знадобляться перехоплювачі, військові конвої для супроводу суден, велика інтегрована мережа РЕБ та інші інструменти.
"Ми готові допомогти з цим. Але наразі ми ще не залучені. Поки що ніхто не звертався з таким запитом. Ми лише ділимося своїми знаннями. Якщо одного дня наші партнери захочуть ними скористатися, ми будемо готові", — сказав він.
Чому Ормузька протока така важлива для глобального ринку нафти
Ормузька протока є одним із найважливіших енергетичних вузлів планети, через який проходить близько п’ятої частини всіх світових постачань нафти та скрапленого природного газу.
Будь-яка нестабільність у цьому вузькому морському шляху миттєво відгукується на глобальних ринках, що й продемонстрували події березня 2026 року.
Іран фактично заблокував один із найважливіших судноплавних шляхів світу у відповідь на американсько-ізраїльські удари, які тривають від 28 лютого.
Закриття протоки спричинило глобальну енергетичну кризу та завдало удару по економіках країн Перської затоки. Катар був змушений повністю зупинити експорт газу, втрачаючи мільярди доларів, а цивільна інфраструктура регіону зазнала численних атак у відповідь з боку Тегерана.
Нині через загрозу ударів з боку Ірану судноплавство опинилося під фактичним блокуванням, змусивши частину компаній обмежити рух цією ділянкою.
13 березня турецький нафтовий танкер зумів пройти через протоку з вантажем попри іранську блокаду. Вже наступного дня, 14 березня, президент США Дональд Трамп закликав країни Європи та Азії направити військові кораблі для захисту торговельних шляхів і заявив, що американські ВМС "дуже скоро" почнуть супроводжувати комерційні танкери.
До 20 березня сформувалася міжнародна коаліція у складі Великої Британії, Франції, Німеччини, Італії, Нідерландів, Японії та Канади. Ці країни офіційно засудили іранські атаки на цивільну інфраструктуру та висловили готовність гарантувати безпеку проходу суден. Наступного дня, 21 березня, іранські ВМС провели через протоку індійський танкер.
22 березня Тегеран заявив, що протока відкрита лише для тих, хто не входить до списку "ворогів", а Трамп у відповідь пригрозив знищити електроенергетику Ірану, якщо блокаду не знімуть протягом двох діб. 25 березня Іран закріпив свою позицію нотою до Ради Безпеки ООН, де офіційно заборонив прохід суднам США, Ізраїлю та іншим "учасникам агресії", дозволивши рух лише "неворожим" суднам за умови координації з іранською владою.
Попри ці обмеження, 29 березня танкер P. Aliki з саудівською нафтою зміг пройти протоку вздовж іранського узбережжя. Проте загальний дефіцит ресурсів став настільки відчутним, що 31 березня Дональд Трамп через соцмережу Truth Social звернувся до країн, які потерпають від нестачі авіаційного пального, фактично визнаючи масштаб проблеми.
Іран 2 квітня заявив, що має намір продовжувати контролювати судноплавство через критично важливу Ормузьку протоку навіть після війни.
Раніше Суспільне писало, чому Ормузька протока настільки важлива для глобального ринку нафти, як знизити залежність від неї і чи існують альтернативи протоці.
Військова операція Ізраїлю і США проти Ірану
28 лютого Ізраїль атакував іранську столицю Тегеран. Згодом президент США Дональд Трамп заявив, що американські військові розпочали "велику бойову операцію" проти Ірану з метою "усунення неминучих загроз з боку іранського режиму". Він звинуватив іранську владу у "фінансуванні та тренуванні" бойовиків у Сирії, Лівані, Іраку та ХАМАСу в Палестині. За його словами, метою військової операції є "руйнування іранської ракетної промисловості і флоту", а також "забезпечення неможливості дестабілізації світу".
Корпус вартових ісламської революції (КВІР) заявив, що запустив ракети та безпілотники в напрямку Ізраїлю, а також атакував американські військові бази в Катарі, Саудівській Аравії та Об'єднаних Арабських Еміратах.
На тлі військової операції США проти Ірану президент Франції Емманюель Макрон заявив, що Париж закликає терміново скликати засідання Радбезу ООН.
У Євросоюзі заявили, що підтверджують "непохитну відданість забезпеченню регіональної безпеки та стабільності" на Близькому Сході.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що справедливо надати іранцям шанс позбутися "терористичного режиму і гарантувати безпеку всім народам, які постраждали від атак з Ірану".
28 лютого Трамп заявив, що верховний лідер Ірану Алі Хаменеї мертвий. Згодом цю інформацію підтвердило Інформаційне агентство ісламської республіки (IRNA).
1 березня КВІР заявив, що розпочинає "найбільш руйнівну наступальну операцію в історії Ісламської Республіки" проти Ізраїлю та "американських терористичних баз". Трамп закликав іранський режим відмовитися від цих планів та пригрозив завдати "дуже сильного удару" у відповідь.
2 березня американський держсекретар США Марко Рубіо заявив, що наступна фаза військової операції США проти Ірану буде ще більш руйнівною.
6 березня Трамп заявив про необхідність повної зміни керівництва Ірану, додавши, що вже має кілька кандидатур на роль "хорошого лідера".
8 березня Рада експертів Ірану обрала сина вбитого аятоли Алі Хаменеї — Моджтабу Хаменеї — третім верховним лідером Ісламської Республіки.
Коментувати обрання Моджтаби Хаменеї Трамп відмовився, сказавши лише: "Подивимось, що буде". До цього американський президент казав, що новий лідер Ірану "довго не протримається", якщо не отримає схвалення Білого дому.
26 березня президент США Дональд Трамп заявив, що призупиняє знищення іранських енергетичних об'єктів до 6 квітня. За його словами, він ухвалив це рішення на прохання іранського уряду, а переговори тривають.
