Адміністрація президента США Дональда Трампа дозволила буріння нафти й газу в Мексиканській затоці без дотримання вимог закону про захист зникаючих видів. Таке рішення ухвалив урядовий комітет, пояснивши його необхідністю посилити енергетичну безпеку країни на тлі війни США проти Ірану.
Про це пише The Associated Press.
Адміністрація Трампа виключила буріння нафти і газу в Мексиканській затоці з-під дії Endangered Species Act. Відповідне рішення ухвалив урядовий Endangered Species Committee, який може дозволяти проєкти навіть у разі ризику для рідкісних видів.
У Білому домі пояснили цей крок необхідністю збільшення внутрішнього видобутку енергоносіїв. За словами міністра оборони США Піта Гегсета, судові позови екологічних організацій можуть обмежити постачання енергії для країни, особливо на тлі війни проти Ірану.
"Ми не можемо дозволити нашим власним правилам послабити наші позиції та зміцнити тих, хто хоче нам нашкодити", — заявив він.
Критики рішення попереджають, що воно може мати серйозні екологічні наслідки. Зокрема, під загрозою опинився рідкісний вид китів - Rice’s whale, який мешкає лише в Мексиканській затоці. За оцінками урядових біологів, у природі залишилося близько 50 таких тварин.
"Якщо Трамп досягне успіху в цьому питанні, він може стати першою людиною в історії, яка свідомо знищить вид з лиця землі. Ось наскільки небезпечним є стан кита Райса", – сказав почесний професор права Вермонтської школи права Патрік Паренто.
Екологічні організації заявили, що рішення може пришвидшити вимирання виду. У Center for Biological Diversity вже звернулися до федерального суду з вимогою скасувати рішення.
У Мексиканській затоці нині видобувають приблизно 2 мільйони барелів нафти щодня - це майже 15% загального видобутку сирої нафти у США.
Водночас регіон уже переживав масштабні екологічні катастрофи. Найбільшою стала аварія на платформі Deepwater Horizon oil spill у 2010 році, коли в океан вилилося близько 134 мільйонів галонів нафти та загинули 11 працівників.
За словами вчених, чисельність китів Райса після цієї катастрофи скоротилася приблизно на 22%, а їхнє відновлення може тривати десятиліттями.
Військова операція Ізраїлю і США проти Ірану
28 лютого Ізраїль атакував іранську столицю Тегеран. Згодом президент США Дональд Трамп заявив, що американські військові розпочали "велику бойову операцію" проти Ірану з метою "усунення неминучих загроз з боку іранського режиму". Він звинуватив іранську владу у "фінансуванні та тренуванні" бойовиків у Сирії, Лівані, Іраку та ХАМАСу в Палестині. За його словами, метою військової операції є "руйнування іранської ракетної промисловості і флоту", а також "забезпечення неможливості дестабілізації світу".
Корпус вартових ісламської революції (КВІР) заявив, що запустив ракети та безпілотники в напрямку Ізраїлю, а також атакував американські військові бази в Катарі, Саудівській Аравії та Об'єднаних Арабських Еміратах.
На тлі військової операції США проти Ірану президент Франції Емманюель Макрон заявив, що Париж закликає терміново скликати засідання Радбезу ООН.
У Євросоюзі заявили, що підтверджують "непохитну відданість забезпеченню регіональної безпеки та стабільності" на Близькому Сході.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що справедливо надати іранцям шанс позбутися "терористичного режиму і гарантувати безпеку всім народам, які постраждали від атак з Ірану".
28 лютого Трамп заявив, що верховний лідер Ірану Алі Хаменеї мертвий. Згодом цю інформацію підтвердило Інформаційне агентство ісламської республіки (IRNA).
1 березня КВІР заявив, що розпочинає "найбільш руйнівну наступальну операцію в історії Ісламської Республіки" проти Ізраїлю та "американських терористичних баз". Трамп закликав іранський режим відмовитися від цих планів та пригрозив завдати "дуже сильного удару" у відповідь.
2 березня американський держсекретар США Марко Рубіо заявив, що наступна фаза військової операції США проти Ірану буде ще більш руйнівною.
6 березня Трамп заявив про необхідність повної зміни керівництва Ірану, додавши, що вже має кілька кандидатур на роль "хорошого лідера".
8 березня Рада експертів Ірану обрала сина вбитого аятоли Алі Хаменеї — Моджтабу Хаменеї — третім верховним лідером Ісламської Республіки.
Коментувати обрання Моджтаби Хаменеї Трамп відмовився, сказавши лише: "Подивимось, що буде". До цього американський президент казав, що новий лідер Ірану "довго не протримається", якщо не отримає схвалення Білого дому.
