До 3,2 мільйона іранців тимчасово переміщені через військову операцію Сполучених Штатів й Ізраїлю проти Ірану.
Про це повідомляє Агентство ООН у справах біженців (УВКБ) ООН.
В Агентстві зазначили, що в результаті конфлікту в Ірані переміщені від 600 тисяч до мільйона іранських домогосподарств – це становить до 3,2 мільйона людей.
За даними УВКБ, більшість людей в пошуках безпеки тікають із Тегерана та інших великих міських районів до сільської місцевості на півночі країни.
В Агентстві припускають, що ця кількість зростатиме, оскільки бойові дії тривають, що "свідчить про тривожну ескалацію гуманітарних потреб".
Також постраждали сім'ї біженців, які проживають у країні, переважно афганці, які є особливо вразливими, враховуючи їхнє і без того нестабільне становище та обмежені мережі підтримки.
Військова операція Ізраїлю і США проти Ірану
28 лютого Ізраїль атакував іранську столицю Тегеран. Згодом президент США Дональд Трамп заявив, що американські військові розпочали "велику бойову операцію" проти Ірану з метою "усунення неминучих загроз з боку іранського режиму". Він звинуватив іранську владу у "фінансуванні та тренуванні" бойовиків у Сирії, Лівані, Іраку та ХАМАСу в Палестині. За його словами, метою військової операції є "руйнування іранської ракетної промисловості і флоту", а також "забезпечення неможливості дестабілізації світу".
Корпус вартових ісламської революції (КВІР) заявив, що запустив ракети та безпілотники в напрямку Ізраїлю, а також атакував американські військові бази в Катарі, Саудівській Аравії та Об'єднаних Арабських Еміратах.
На тлі військової операції США проти Ірану президент Франції Емманюель Макрон заявив, що Париж закликає терміново скликати засідання Ради безпеки ООН.
У Євросоюзі заявили, що підтверджують "непохитну відданість забезпеченню регіональної безпеки та стабільності" на Близькому Сході.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що справедливо надати іранцям шанс позбутися "терористичного режиму і гарантувати безпеку всім народам, які постраждали від атак з Ірану".
1 березня КВІР заявив, що розпочинає "найбільш руйнівну наступальну операцію в історії Ісламської Республіки" проти Ізраїлю та "американських терористичних баз". Трамп закликав іранський режим відмовитися від цих планів та пригрозив завдати "дуже сильного удару" у відповідь.
2 березня американський держсекретар США Марко Рубіо заявив, що наступна фаза військової операції США проти Ірану буде ще більш руйнівною.
3 березня джерела повідомили, що Асамблея експертів Ірану визначилася з новим верховним лідером країни — сином загиблого аятоли Алі Хаменеї — Моджтабою Хаменеї. Однак офіційно в Ірані не оголошували про обрання нового верховного лідера.
Президент США Дональд Трамп заявив, що новий лідер Ірану "не протримається довго" без схвалення Вашингтона. Іранські посадовці заперечили ці заяви, наголосивши, що лише іранці можуть вирішувати майбутнє своєї країни. Спікер іранського парламенту Мохаммад-Багер Галібаф висміяв претензії Трампа на участь у виборі наступника Хаменеї словами про те, що "банда Джеффрі Епштейна не буде визначати долю Ірану".
6 березня Трамп заявив про необхідність повної зміни керівництва Ірану, додавши, що вже має кілька кандидатур на роль "хорошого лідера".
9 березня Рада експертів Ірану обрала Моджтабу Хаменеї третім верховним лідером Ісламської Республіки. Це перший випадок спадкової передачі влади від часів Ісламської революції 1979 року.
