Президент Франції Емманюель Макрон заявив, що Париж планує суто оборонну місію для забезпечення свободи судноплавства в ОрмузькійОрмузька протока — вузька, стратегічно важлива протока, що з'єднує Оманську затоку на південному сході з Перською затокою на південному заході. Північне узбережжя належить Ірану, а південне — Об'єднаним Арабським Еміратам і Мусандам, ексклаву Омана протоці.
Про це Емманюель Макрон повідомив під час брифінгу на військовій базі в Пафосі після зустрічі з президентом Кіпру та прем’єр-міністром Греції, передає кореспондентка Суспільного.
"Наша мета — займати сувору оборонну позицію пліч-о-пліч з усіма країнами, на які напав Іран, щоб забезпечити довіру та зробити внесок у регіональну деескалацію. Ми хочемо гарантувати свободу судноплавства та морську безпеку", — наголосив Макрон.
Франція долучиться до операції ASPIDESВійськова операція Європейського Союзу у відповідь на атаки хуситів на міжнародне судноплавство в Червоному морі під час кризи у Червоному морі. Розпочалась операція у 2024 році. , штаб-квартира якої розташована в Греції та координується грецькою стороною. Для цього країна виділить два фрегати, які будуть задіяні у супроводі контейнеровозів і танкерів після завершення найгіршої фази конфлікту.
"Ми створюємо суто оборонну, супровідну місію, яка має бути підготовлена разом із європейськими та неєвропейськими державами. Її мета — мирний супровід суден для поступового відновлення Ормузької протоки, важливої для міжнародної торгівлі та транспортування газу й нафти", — зазначив президент Франції.
Макрон підкреслив, що місія буде проведена у належному порядку та є надзвичайно важливою для економік Європи та світової економіки загалом.
Військова операція Ізраїлю і США проти Ірану
28 лютого Ізраїль атакував іранську столицю Тегеран. Згодом президент США Дональд Трамп заявив, що американські військові розпочали "велику бойову операцію" проти Ірану з метою "усунення неминучих загроз з боку іранського режиму". Він звинуватив іранську владу у "фінансуванні та тренуванні" бойовиків у Сирії, Лівані, Іраку та ХАМАСу в Палестині. За його словами, метою військової операції є "руйнування іранської ракетної промисловості і флоту", а також "забезпечення неможливості дестабілізації світу".
Корпус вартових ісламської революції (КВІР) заявив, що запустив ракети та безпілотники в напрямку Ізраїлю, а також атакував американські військові бази в Катарі, Саудівській Аравії та Об'єднаних Арабських Еміратах.
На тлі військової операції США проти Ірану президент Франції Емманюель Макрон заявив, що Париж закликає терміново скликати засідання Ради безпеки ООН.
У Євросоюзі заявили, що підтверджують "непохитну відданість забезпеченню регіональної безпеки та стабільності" на Близькому Сході.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що справедливо надати іранцям шанс позбутися "терористичного режиму і гарантувати безпеку всім народам, які постраждали від атак з Ірану".
1 березня КВІР заявив, що розпочинає "найбільш руйнівну наступальну операцію в історії Ісламської Республіки" проти Ізраїлю та "американських терористичних баз". Трамп закликав іранський режим відмовитися від цих планів та пригрозив завдати "дуже сильного удару" у відповідь.
2 березня американський держсекретар США Марко Рубіо заявив, що наступна фаза військової операції США проти Ірану буде ще більш руйнівною.
3 березня стало відомо, що Асамблея експертів Ірану визначилася з новим верховним лідером країни — сином загиблого аятоли Алі Хаменеї — Моджтабою Хаменеї. Однак офіційно в Ірані не оголошували про обрання нового верховного лідера.
Президент США Дональд Трамп заявив, що новий лідер Ірану "не протримається довго" без схвалення Вашингтона. Іранські посадовці заперечили ці заяви, наголосивши, що лише іранці можуть вирішувати майбутнє своєї країни.
6 березня Трамп заявив про необхідність повної зміни керівництва Ірану, додавши, що вже має кілька кандидатур на роль "хорошого лідера".
