Туреччина перекинула винищувачі F-16 та комплекси протиповітряної оборони на територію невизнаної міжнародною спільнотою Турецької Республіки Північного Кіпру (ТРПК).
Про це повідомили у Міністерстві оборони Туреччини.
У відомстві наголосили, що з огляду на останні події в регіоні та в рамках поетапних планів посилення безпеки Північного Кіпру, там розгорнуто шість винищувачів F-16 та системи протиповітряної оборони.
"На основі оцінки розвитку подій, за необхідності, будуть вживати додаткових заходів", — йдеться у повідомленні.
Туреччина — єдина держава, яка визначала незалежність Північного Кіпру. Згідно з міжнародним правом, Республіка Кіпр зберігає суверенітет над усією територією острова Кіпр, що входила до неї до 1974 року. Цю позицію поділяють ООН та всі держави світу, окрім Туреччини.
Військова операція Ізраїлю і США проти Ірану
28 лютого Ізраїль атакував іранську столицю Тегеран. Згодом президент США Дональд Трамп заявив, що американські військові розпочали "велику бойову операцію" проти Ірану з метою "усунення неминучих загроз з боку іранського режиму". Він звинуватив іранську владу у "фінансуванні та тренуванні" бойовиків у Сирії, Лівані, Іраку та ХАМАСу в Палестині. За його словами, метою військової операції є "руйнування іранської ракетної промисловості і флоту", а також "забезпечення неможливості дестабілізації світу".
Корпус вартових ісламської революції (КВІР) заявив, що запустив ракети та безпілотники в напрямку Ізраїлю, а також атакував американські військові бази в Катарі, Саудівській Аравії та Об'єднаних Арабських Еміратах.
На тлі військової операції США проти Ірану президент Франції Емманюель Макрон заявив, що Париж закликає терміново скликати засідання Ради безпеки ООН.
У Євросоюзі заявили, що підтверджують "непохитну відданість забезпеченню регіональної безпеки та стабільності" на Близькому Сході.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що справедливо надати іранцям шанс позбутися "терористичного режиму і гарантувати безпеку всім народам, які постраждали від атак з Ірану".
1 березня КВІР заявив, що розпочинає "найбільш руйнівну наступальну операцію в історії Ісламської Республіки" проти Ізраїлю та "американських терористичних баз". Трамп закликав іранський режим відмовитися від цих планів та пригрозив завдати "дуже сильного удару" у відповідь.
2 березня американський держсекретар США Марко Рубіо заявив, що наступна фаза військової операції США проти Ірану буде ще більш руйнівною.
6 березня Трамп заявив про необхідність повної зміни керівництва Ірану, додавши, що вже має кілька кандидатур на роль "хорошого лідера".
Згодом Трамп заявив, що новий лідер Ірану "не протримається довго" без схвалення Вашингтона. Іранські посадовці заперечили ці заяви, наголосивши, що лише іранці можуть вирішувати майбутнє своєї країни. Спікер іранського парламенту Мохаммад-Багер Галібаф висміяв претензії Трампа на участь у виборі наступника Хаменеї словами про те, що "банда Джеффрі Епштейна не буде визначати долю Ірану".
9 березня Рада експертів Ірану обрала Моджтабу Хаменеї третім верховним лідером Ісламської Республіки. Це перший випадок спадкової передачі влади від часів Ісламської революції 1979 року.
