За словами президента Володимира Зеленського, зміщення переговорного процесу пов’язане із загостренням ситуації на Близькому Сході, зокрема війною між Іраном та Ізраїлем.
Про це він заявив під час брифінгу 5 березня, передає кореспондент Суспільного.
За його словами, зараз складно коментувати зміну графіка тристоронніх переговорів, оскільки це безпосередньо пов’язано із загостренням ситуації на Близькому Сході.
Водночас президент наголосив, що робота за іншими напрямами триває. Зокрема, вже відбувся черговий обмін полоненими.
"Це ще раз говорить, що зміщення дати не через те, що тристороння група не працює, а через те, що йдуть бойові дії на Близькому Сході. Ми чекаємо на дату від американських партнерів", — наголосив президент.
3 березня, в інтерв'ю італійському виданню Corriere Della Sera президент Володимир Зеленський висловив сподівання, що атака США на Іран не позначиться на тристоронніх переговорах з Росією.
Він також зазначив, що черговий раунд має відбутися 5 або 6 березня.
4 березня джерело Суспільного в українській делегації повідомило, що наступний раунд тристоронніх переговорів між Україною, Росією та США поки не має точної дати та місця проведення.
Після чого президент підтвердив, що наразі немає необхідних сигналів для проведення тристоронньої зустрічі через безпекову ситуацію навколо Ірану. Водночас Україна продовжує щоденну комунікацію зі Сполученими Штатами та готова відновити дипломатичну роботу, щойно це стане можливим.
Тристоронні переговори у Женеві 17-18 лютого
17 лютого у швейцарській Женеві відбувся перший день чергового раунд тристоронніх переговорів між Україною, США та Росією щодо закінчення війни. За її результатами секретар РНБО Рустем Умєров заявив, що після спільної частини переговорів делегації продовжили роботу в групах за окремими напрямами. За його словами, обговорення були зосереджені на практичних питаннях та механіці можливих рішень.
Того ж дня Умєров провів у Женеві окрему зустріч із представниками США, Франції, Великої Британії, Німеччини, Італії та Швейцарії, де обговорили підсумки першого дня переговорів та синхронізували підходи до подальших кроків.
Спеціальний посланець президента США Дональда Трампа Стів Віткофф заявив про "значний прогрес" за підсумками першого дня тристоронніх переговорів у Женеві. За його словами, обидві сторони домовилися надати оновлену інформацію своїм лідерам та продовжити роботу над досягненням мирної угоди.
18 лютого відбувся другий день цих перемовин. Голова української делегації та секретар РНБО Рустем Умєров розповів журналістам, що обговорення у Женеві були "інтенсивними та змістовними".
За його словами, в межах делегації працювали як політичні, так і військові треки, зокрема обговорювалися параметри безпеки та механізми реалізації можливих рішень. Він також додав, що "низку питань було уточнено, інші залишилися на додатковому етапі координації". Крім того, посадовець зазначив, що наступним кроком стане досягнення необхідного рівня консенсусу для передачі напрацьованих рішень на розгляд президентам.
Очільник російської делегації Володимир Мединський назвав цей черговий раунд перемовин "складним, але діловим".
Президент Володимир Зеленський заявив, що під час цих перемовин, сторони досягли "конструктивності" щодо моніторингу припинення вогню, й американська сторона точно братиме у цьому участь.
Того ж дня, 18 лютого, керівник Офісу президента та член української переговорної делегації Кирило Буданов за підсумками чергового тристороннього раунду перемовин у Женеві заявив, що найближчим часом відбудеться нова зустріч.
Військова операція Ізраїлю і США проти Ірану
28 лютого Ізраїль атакував іранську столицю Тегеран. Згодом президент США Дональд Трамп заявив, що американські військові розпочали "велику бойову операцію" проти Ірану з метою "усунення неминучих загроз з боку іранського режиму". Він звинуватив іранську владу у "фінансуванні та тренуванні" бойовиків у Сирії, Лівані, Іраку та ХАМАСу в Палестині. За його словами, метою військової операції є "руйнування іранської ракетної промисловості і флоту", а також "забезпечення неможливості дестабілізації світу".
Корпус вартових ісламської революції (КВІР) заявив, що запустив ракети та безпілотники в напрямку Ізраїлю, а також атакував американські військові бази в Катарі, Саудівській Аравії та Об'єднаних Арабських Еміратах.
На тлі військової операції США проти Ірану президент Франції Емманюель Макрон заявив, що Париж закликає терміново скликати засідання Ради безпеки ООН.
У Євросоюзі заявили, що підтверджують "непохитну відданість забезпеченню регіональної безпеки та стабільності" на Близькому Сході.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що справедливо надати іранцям шанс позбутися "терористичного режиму і гарантувати безпеку всім народам, які постраждали від атак з Ірану".
28 лютого Трамп написав, що верховний лідер Ірану Алі Хаменеї мертвий. Згодом цю інформацію підтвердило Інформаційне агентство ісламської республіки (IRNA).
1 березня КВІР заявив, що розпочинає "найбільш руйнівну наступальну операцію в історії Ісламської Республіки" проти Ізраїлю та "американських терористичних баз". Трамп закликав іранський режим відмовитися від цих планів та пригрозив завдати "дуже сильного удару" у відповідь.
2 березня американський держсекретар США Марко Рубіо заявив, що наступна фаза військової операції США проти Ірану буде ще більш руйнівною.
3 березня, за даними джерел видання Iran International, Асамблея експертів Ірану обрала нового верховного лідера країни. Ним став Моджтабу Хаменеї, син загиблого аятоли Алі Хаменеї.
