Франція направляє свій флагманський авіаносець у Середземне море у відповідь на розширення конфлікту на Близькому Сході.
Про це заявив президент Емманюель Макрон, передає France24.
"Я наказав авіаносцю "Шарль де Голль", його повітряним засобам та фрегатам, що ескортують його, взяти курс на Середземне море", – сказав він 3 березня у телевізійному виступі через день після того, як попередив про ризик поширення конфлікту за кордони Європи.
Авіаносець "Шарль де Голль" з Північної Атлантики прямує до східного Середземномор'я. Минулого тижня він зробив зупинку у шведському порту Мальме.
Макрон заявив, що також відправляє додаткові підрозділи протиповітряної оборони на Кіпр, через день після того, як іранські безпілотники атакували базу Королівських ВПС (RAF) Британії в Акротірі.
"На додаток до вже розміщених засобів, за останні години до регіону було направлено винищувачі Rafale, системи протиповітряної оборони та літаки повітряної радіолокації", – сказав він.
Президент Франції також повідомив про перекидання на Кіпр фрегата "Лангедок" та "додаткових засобів протиповітряної оборони". Велика Британія також розмістила військовий корабель біля Кіпру.
Очікується, що "Шарль де Голль" досягне східного Середземномор'я за 10 днів. Звідти 20 винищувачів Rafale на борту разом із двома радіолокаційними літаками Hawkeye забезпечуватимуть безпеку повітряного простору.
"Сьогодні Ормузька протока фактично закрита. Близько 20% світової нафти та скрапленого природного газу проходить через цю протоку. Суецький канал і Червоне море також перебувають під тиском і загрозою. Ми взяли на себе ініціативу створити коаліцію, щоб об’єднати необхідні ресурси, зокрема військові, щоб відновити та забезпечити рух транспорту на цих морських шляхах, які є важливими для світової економіки", – сказав Макрон.
Він зазначив, що французькі війська збили безпілотники "в цілях самооборони" на початку конфлікту.
"Ми негайно відреагували та збили дрони в цілях самооборони на початку конфлікту, щоб захистити повітряний простір наших союзників, які знають, що можуть на нас розраховувати", – сказав президент, маючи на увазі оборонні угоди з Катаром, Кувейтом та Об’єднаними Арабськими Еміратами.
Військова операція Ізраїлю і США проти Ірану
28 лютого Ізраїль атакував іранську столицю Тегеран. Згодом президент США Дональд Трамп заявив, що американські військові розпочали "велику бойову операцію" проти Ірану з метою "усунення неминучих загроз з боку іранського режиму". Він звинуватив іранську владу у "фінансуванні та тренуванні" бойовиків у Сирії, Лівані, Іраку та ХАМАСу в Палестині. За його словами, метою військової операції є "руйнування іранської ракетної промисловості і флоту", а також "забезпечення неможливості дестабілізації світу".
Корпус вартових ісламської революції (КВІР) заявив, що запустив ракети та безпілотники в напрямку Ізраїлю, а також атакував американські військові бази в Катарі, Саудівській Аравії та Об'єднаних Арабських Еміратах.
На тлі військової операції США проти Ірану президент Франції Емманюель Макрон заявив, що Париж закликає терміново скликати засідання Ради безпеки ООН.
У Євросоюзі заявили, що підтверджують "непохитну відданість забезпеченню регіональної безпеки та стабільності" на Близькому Сході.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що справедливо надати іранцям шанс позбутися "терористичного режиму і гарантувати безпеку всім народам, які постраждали від атак з Ірану".
28 лютого Трамп написав, що верховний лідер Ірану Алі Хаменеї мертвий. Згодом цю інформацію підтвердило Інформаційне агентство ісламської республіки (IRNA).
1 березня КВІР заявив, що розпочинає "найбільш руйнівну наступальну операцію в історії Ісламської Республіки" проти Ізраїлю та "американських терористичних баз". Трамп закликав іранський режим відмовитися від цих планів та пригрозив завдати "дуже сильного удару" у відповідь.
2 березня американський держсекретар США Марко Рубіо заявив, що наступна фаза військової операції США проти Ірану буде ще більш руйнівною.
