Російська розвідка дедалі активніше використовує кримінальні мережі, хакерів та завербованих цивільних для диверсій у Європі — від підпалів до замінування вантажних літаків. Ключовою фігурою кількох операцій став колишній таксист із Краснодара з кримінальними зв'язками.
Про це йдеться у розслідуванні The New York Times.
Від початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну Європа вислала понад 750 російських дипломатів, більшість із яких, за словами голови британської MI5 Кена Маккаллума, були шпигунами. Через це Головне управління Генерального штабу Росії, яке відповідає за диверсійні операції, втратило можливість діяти через кадрових офіцерів у Європі. Натомість російська військова розвідка дедалі активніше вербує злочинців, біженців та людей, готових діяти за гроші. На відміну від професійних шпигунів, ці люди живуть в Європі й вільно переміщуються нею.
Розслідування NYT базується на судових документах та інтерв'ю з понад десятком безпекових чиновників п'яти європейських країн. За їхніми даними, одним із посередників між розвідкою та виконавцями став 42-річний Олексій Колосовський із Краснодара — колишній таксист, пов'язаний із автокрадіжками, хакерством та виготовленням фальшивих документів.
Зазначається, що Колосовський організовував доставку детонаторів та матеріалів для бомб до камер схову на вокзалах, звідки завербовані забирали їх, часто нічого не підозрюючи про зміст. Одним із завербованих був український підліток Даніїл Бардадим, у травні 2024 року він підклав запальний пристрій у магазині IKEA у Вільнюсі. Пристрій спрацював 9 травня — у день, коли Москва святкує перемогу у Другій світовій війні. Бардадима затримали через кілька днів у автобусі на шляху до Риги з матеріалами для нової бомби. За підпал у Вільнюсі він отримав старий BMW.
Приблизно тоді ж, як пише видання, інші спільники Колосовського влаштували пожежу під Варшавою, яка знищила понад 1000 малих підприємств. Прем'єр Польщі Дональд Туск заявив, що влада "напевно знає" про причетність російських спецслужб, а польський уряд закрив усі консульства РФ на території країни.
У липні 2024 року масштаб операцій зріс, відзначають розслідувачі. Запальні пристрої із термітом, сховані в масажних подушках із електронними таймерами, спрацювали у вантажному контейнері DHL у Лейпцигу, на вантажівці в Польщі та на складі DHL у Бірмінгемі. Якби літак у Лейпцигу не затримали на землі, вибух, імовірно, стався б у повітрі. Операція настільки стурбувала Білий дім, що тодішній радник із нацбезпеки президента США та директор ЦРУ зв'язалися з Москвою з вимогою припинити ці дії.
Повідомляється, що Колосовський також пов'язаний із хакерським угрупованням KillNet, яке від початку вторгнення атакує сайти українських та європейських компаній. У 2024 році KillNet заявило про злам французької компанії з управління активами. За даними спецслужб, російська розвідка, ймовірно, завербувала Колосовського у 2021 році після короткочасного затримання — вона регулярно шукає потенційних агентів серед ув'язнених.
Утім, після операції з DHL Колосовського викликали до місцевого управління ФСБ у Краснодарі, де перевірили його пристрої. За даними безпекових чиновників, розголос навколо операцій міг спричинити невдоволення Кремля. Також Колосовський має ознаки фінансових проблем: він, імовірно, витрачав власні кошти на операції й намагався компенсувати їх із коштів, виділених спецслужбами. Нещодавно він шукав нерухомість у Лондоні, що може свідчити про його бажання залишити Росію.
Литовські прокурори висунули звинувачення понад десятку осіб, причетних до операцій Колосовського. Спецслужби п'яти європейських країн мають список із понад трьома сотнями імен російських офіцерів, пов'язаних із диверсіями.
Кремль неодноразово заперечував свою причетність до диверсійних операцій в Європі.
