"Якщо хоч одна моя сітка врятувала життя, то я щасливий". Волонтер Іван Ляхович

"Якщо хоч одна моя сітка врятувала життя, то я щасливий". Волонтер Іван Ляхович

"Якщо хоч одна моя сітка врятувала життя, то я щасливий". Волонтер Іван Ляхович Суспільне Карпати

Прикарпатець Іван Ляхович із Богородчан сплів у своєму гаражі більше чотирьох тисяч метрів маскувальних сіток для українських воїнів. Про особливості плетення, важливість допомоги в тилу і те, що спонукає до щоденної роботи, волонтер поділився із Суспільним Карпати.

"Якщо хоч одна моя сітка врятувала життя, то я щасливий". Волонтер Іван ЛяховичСуспільне Карпати

"Якщо хоч одна моя сітка врятувала життя, то я щасливий". Волонтер Іван Ляхович

Іванові Ляховичу — 69. Сітки плете з 2015-го року. До того, розповідає, разом з іншими волонтерами сушив борщі для воїнів. Всього тоді приготували стільки, що вистачало б на один обід для 10-ти тисяч бійців. Коли ж виникла потреба у маскувальному тканні, чоловік взявся за цю справу.

"Якщо хоч одна моя сітка врятувала життя, то я щасливий". Волонтер Іван ЛяховичСуспільне Карпати

"Якщо хоч одна моя сітка врятувала життя, то я щасливий". Волонтер Іван Ляхович

"Я вважаю, що ми повинні бути надійним тилом для тих героїв, які на передовій захищають Україну, мене і всіх нас", — розповідає Іван Ляхович. Коли говорить, то видно, як під його окулярами червоніють очі.

У сірому гаражі чоловік працює самотужки по 4 години щобудня: "Я радію, що я комусь передам щось! А що, сидіти і нічого не робити? І казати, що мені погано, погано, погано?!".

"Якщо хоч одна моя сітка врятувала життя, то я щасливий". Волонтер Іван ЛяховичСуспільне Карпати

"Якщо хоч одна моя сітка врятувала життя, то я щасливий". Волонтер Іван Ляхович

Створення однієї сітки розміром 8 на 6 метрів займає 80-90 годин. На неї йде майже 15 кілограмів тканини, яку колись волонтер знаходив і купував на секондхенді, і варив із барвником потрібного кольору.

"Якщо хоч одна моя сітка врятувала життя, то я щасливий". Волонтер Іван ЛяховичСуспільне Карпати

"Якщо хоч одна моя сітка врятувала життя, то я щасливий". Волонтер Іван Ляхович

Однак згодом дізнався, що на місцевій швейній фабриці виготовляють форму для воїнів. Відтоді тканину бере там.

"А тут вже складніше, бо тут ненатягнуто. Тут треба так легенько. Ось так. І пішло", — майстерно водить стрічкою і вузлує між клітинками Іван Ляхович, і раз у раз наголошує: "Потрібно плести з головою." Але це пізніше, бо ж усе починається із... ножиць.

"Якщо хоч одна моя сітка врятувала життя, то я щасливий". Волонтер Іван ЛяховичСуспільне Карпати

"Якщо хоч одна моя сітка врятувала життя, то я щасливий". Волонтер Іван Ляхович

Спочатку волонтер нарізає смужки. Потім кріпить на стіну картате полотнище, хоча іноді, якщо воно більше, ніж зазвичай, його доводиться чіпляти від кута до кута по діагоналі.

"Якщо хоч одна моя сітка врятувала життя, то я щасливий". Волонтер Іван ЛяховичСуспільне Карпати

"Якщо хоч одна моя сітка врятувала життя, то я щасливий". Волонтер Іван Ляхович

Обрану для плетення ділянку обов'язково треба напнути. Для цього чоловік просуває у клітинки, що умовно є нижньою лінією ділянки, цвяходер або невеличкий лом. Опісля, мовить Іван Ляхович, важливо відчути, куди веде стрічка.

"Якщо хоч одна моя сітка врятувала життя, то я щасливий". Волонтер Іван ЛяховичСуспільне Карпати

"Якщо хоч одна моя сітка врятувала життя, то я щасливий". Волонтер Іван Ляхович

На запитання, що надихає волонтера щоразу проводити у гаражі по 4 години за плетінням, він упевнено відповідає: "Якщо хоч одна моя сітка зберегла життя, то я дуже щасливий".

Читайте також

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди