Майже пів року триває політична криза у Грузії. Опозиція відмовляється визнавати результати парламентських виборів, на яких перемогла правляча партія “Грузинська мрія” та бойкотують роботу у парламенті. Серед лідерів опозиції й колишня голова Національної поліції України Хатія Деканоїдзе. Її партія “Єдиний національний рух”, лідером якої є Міхеїл Саакашвілі, виступає проти локдауну, закликає провести повторні вибори та відпустити ув'язнених лідерів опозиції.
Про політичну кризу в Грузії, реформу поліції в Україні, а також Авакова, Саакашвілі та локдаун – в ексклюзивному інтерв'ю Суспільному з Тбілісі.
Ви пройшли на виборах у парламент у жовтні минулого року. Чому відмовилися від мандату?
31 жовтня проросійський олігарх Іванішвілі (Бідзіна Іванішвілі – мільярдер, засновник правлячої партії “Грузинська мрія” – ред.) вкрав вибори. Опозиція перемогла, отримала десь близько 51%. Але тому що було дуже серйозно фальсифікування виборів, вийшло так, що знову "Грузинська мрія" залишилася при владі (ОБСЄ визнало вибори у Грузії справедливими, Transparency International-Грузія назвала їх “кроком назад” у порівнянні із попередніми – ред).
Тому ми не визнаємо результати виборів.
Ми всі, хто пройшов в парламент написали заяву, що не визнаємо результати. І тому знову боремося політично. У нас дуже серйозна політична криза. І це, в першу чергу тому, що "Грузинська мрія" – олігархічне правління, режим, який використовує всі методи для того, щоб заарештувати політичних лідерів. Голова "Національного руху" Ніка Мелія знову у в'язниці. Заарештовують усіх, хто проти режиму.
Ніка Мелія став популярним у Грузії ще у червні 2019-го. Тоді в сесійній залі парламенту на місце спікера сів комуніст з Держдуми Росії, голова Міжпарламентської асамблеї православ’я країн СНД Сергій Гаврилов. Після цього опозиційні депутати видворили Гаврилова із зали і закликали усіх небайдужих вийти на акції протесту, які згодом переросли у сутички з поліцією. Одним з лідерів мітингу став депутат від партії Саакашвілі ЄНР Ніка Мелія. Тоді на Мелію завели кримінальну справу. Як запобіжний захід обрали заставу та носіння електронного браслета. Після цієї справи ЄНР поставило Мелію на друге місце при формуванні списку опозиційного блоку на парламентських виборах у жовтні 2020-го. По отриманні результатів виборів – усі опозиційні партії відмовилися від входження в парламент. І от на одному з мітингів на початку листопада Мелія демонстративно зірвав із себе електронний браслет. Так порушив умови обраного запобіжного заходу. І його заарештували.
Чому ваша партія відмовилася від плану виходу з кризи, запропонованого ЄС?
Приїжджав Шарль Мішель (президент Європейської Ради – ред.), який реально взяв на себе мандат медіаторства. У нас було десь три раунди переговорів з владою, з "Грузинської мрією". Медіаторами були наші стратегічні партнери – США і Євросоюз. "Грузинська мрія" не прийняла жоден пункт. Пункт перший – це звільнення політичних в'язнів – Ніка Мелія, в першу чергу, і Георгій Руруа (співвласник опозиційного каналу “Мтаварі архі”), якого заарештували два роки тому. А другий пункт – дострокові вибори або плебісцит, як інструмент дострокових виборів, щоб запитати у людей, будуть вони голосувати за дострокові вибори чи ні. Ще були пункти, які дуже серйозно стосувалися політичного правосуддя в Грузії. Реформи Центральної виборчої комісії. Тому що Центральна виборча комісія – це штаби "Грузинської мрії". Ні на один пункт "Грузинська мрія" не погодилась (пізніше група депутатів Європарламенту опублікували заяву, у якій висловили “глибоке розчарування” результатами переговорів, наголосивши, що і правляча партія, і опозиція винні у тому, що Грузія може втратити майбутню фінансову допомогу ЄС у контексті боротьби з пандемією – ред.).
Паралельно з політичною кризою є ще економічна криза дуже серйозна, локдаун. І влада не дуже добре справляється з пандемією, план вакцинації провалений абсолютно. Так що все це великий цикл, який реально дуже серйозно відкидає Грузію назад в 90-ті.
Ви продовжуєте протест в умовах карантину і закликаєте людей виходити на вулиці. Як ви з цим ризиком працюєте? Ви готові взяти на себе відповідальність за поширення коронавірусу?
Взагалі-то адміністрування пандемії – це звичайно найважливіша риса уряду. Вони провалили план вакцинації повністю. Друге – економіка Грузії вже скоротилася десь на 11 відсотків. Це означає, що малий бізнес взагалі вже не існує. І третє, на всіх мітингах, протестах, на які виходили люди, дотримувалися заходів безпеки – маска, дистанція і так далі. Якщо залишиться влада Іванішвілі, Грузія ні економічно, ні політично не зможе зробити якийсь великий крок вперед.
Як криза впливає на життя в Грузії?
Дуже песимістично - люди в опитування кажуть, що втрачають роботу, особливо, у малому бізнесі. І найголовніше те, що у них немає перспективи. Дуже багато людей хочуть просто виїхати з Грузії. Зріс відсоток еміграції, ларі (національна валюта) падає дуже серйозно. Це означає, що ми всі втрачаємо гроші. Населення дуже сильно протестує. Тому що найголовніше, щоб у людей був якийсь дохід, щоб вони годували сім'ю, щоб отримували зарплату. А влада нічого не робить. Зросла корупція дуже серйозно – люди, які дуже близькі до Іванішвілі, роблять дуже великі гроші. Грузія була дуже знаменита в боротьбі з корупцією, а зараз це відкат.
АР
Який план в опозиції? Що має відбутися для виходу з кризи?
Загалом є два питання без яких політична криза не закінчиться – це політв'язні Ніка Мелія, Георгій Руруа і дострокові вибори. Без цих пунктів звичайно нічого не вийде. 15 травня буде великий мітинг в Тбілісі. До цього у нас буде серйозна кампанія в регіонах, в містах. Будемо вимагати звільнення політв'язнів і дострокові вибори. Будемо боротися і звичайно працювати з нашими стратегічними партнерами. Для того, щоб реально весь світ зрозумів, що Бідзіна Іванішвілі повинен закінчити так, наприклад, як Плахотнюк, тобто, санкціями.
Ви започатковували реформу поліції в Україні. Як ви оцінюєте ситуацію з правоохоронними органами в Україні зараз?
Напевно найбільш об'єктивну оцінку реформи поліції і правоохоронної системи в Україні повинні зробити українські громадяни. Я дуже пишаюся, що у мене був такий шанс, зробити хоч якусь маленьку частку для улюбленої країни – України. Я думаю, що не дивлячись на проблеми, реформа поліції так і залишилася реформою, в яку люди повірили. Я думаю, що патрульна реформа була дуже успішна. Реформа – як велосипед, якщо зупиняєшся, відразу впадеш. Так що, я думаю, реформи повинні робити всі і постійно.
Звичайно, реформа – це не статика, це процес, там є стандарти, треба прагнути, треба робити, треба знаходити нових людей, треба міняти, треба побороти корупцію. Окремо реформа поліції не робиться. Робиться, наприклад, реформа судова, прокуратури, всієї кримінальної юстиції. Всі повинні розуміти, що якщо поліція, прокурор або суддя роблять вчинок проти закону, то закон вимагає, щоб вони відповіли. Я думаю, що не вистачає синхронності реформи. А, в основному, найголовніше, як довіряють українці цій поліції – це важливо. Найбільший стандарт як дізнатися успішна реформа чи ні – це довіра українців до поліції.
Українська опозиція і громадянське суспільство критикують Зеленського за незмінність міністра внутрішніх справ Авакова, а як ви ставитеся до того, що міністра не міняли 7 років?
Це питання до української влади, не до мене. Це вже не моя компетенція. Найголовніше, коли державні інститути служать народу і є довіра, тобто, інститути не повинні залежати від конкретних людей. Система повинна побудуватися так, щоб міністри мінялися, глава поліції змінюється, прокурори міняються, але система працює. Ось це і є верховенство права.
Грузинську поліцію часто ставили у приклад на початку реформи української поліції. Що зараз відбувається в правоохоронних органах Грузії?
Дуже погана ситуація, як я сказала, в Грузії абсолютно політична правоохоронна система. Наприклад, міністр внутрішніх справ – особиста охорона Іванішвілі. Поліція, реформа відкочується назад. Уся одна складова, яка є зараз в поліції Грузії – це політика, щоб служити олігарху. Їх змушують робити незаконні справи, проти закону. І, чесно кажучи, все менше людей довіряють поліції.
Що, на вашу думку, таки працює у системі української поліції і чому?
Мене давно не було в Україні, але те, що я бачу і читаю в соцмережах, це патрульна реформа. Патруль працює. Те, що мені подобається – в Україні нарешті вже дуже серйозно подивилися на організовану злочинність. Була прийнята зміна в законодавстві проти злодіїв в законі (зміни до статті 255 Кримінального Кодексу України, які, зокрема, дають визначення поняття “вора в законі” – ред.). Але я не знаю як вони працюють на практиці. Я чула, що ось були такі наміри при владі. А в основному, найголовніше завдання в української влади – це побороти корупцію. Зробити реальні реформи, які важливі для України і для кожної людини. Тому що реформи робляться не для влади, реформи робляться для людей, простих людей, які повинні відчути себе, відчути фактуру реформи.
Чи підтримуєте ви зв’язки з Україною? Чи консультуєте когось?
Ні, я в основному займаюся грузинською політикою. Кілька разів була в Києві. Але консультативної роботи у мене немає.
Чи часто спілкуєтесь з Михайлом Саакашвілі? Як він бачить свою роль у вашій партії, у політичній кризі, у майбутньому Грузії?
Звичайно, я підтримую зв'язок з Міхеілом, бо він, по-перше, мій давній друг. По-друге, лідер партії "Єдиний національний рух" і звичайно, у нас постійно є обговорення з приводу ситуації в Грузії й в Україні теж. Є політичне правосуддя проти Міхеіла: декілька кримінальних справ, які просто відкрили для того, щоб у нього не було права приїхати і займатися політикою в Грузії. Він – дуже сильний ворог проти Іванішвілі.
Читайте також: Кризова імунізація. Як проходить вакцинація у Грузії, Вірменії, Молдові та Білорусі
