Висока представниця Євросоюзу Кая Каллас повідомила, що Єврокомісія працює над новими санкціями проти Ірану у відповідь на придушення протестів іранською владою та на підтримку законних вимог іранського народу.
Про це Кая Каллас повідомила під час виступу у Європарламенті, передає кореспондентка Суспільного.
"ЄС вже запровадив широкі санкції проти Ірану, спрямовані проти осіб, відповідальних за порушення прав людини, діяльність з розповсюдження ядерної зброї та підтримку Іраном війни Росії в Україні. Сьогодні ми пропонуємо нові обмеження щодо компонентів, які Іран може використовувати для виробництва дронів і ракет", — сказала Кая Каллас.
За її словами, Єврокомісія активно вивчає, які подальші заходи можна вжити.
"Насильство проти мирних протестувальників є неприйнятним завжди й скрізь. жорстоке придушення протестів є лише останнім прикладом погіршення дій Ірану", — повідомила Кая Каллас.
До незаконних та насильницьких дій Ірану Кая Каллас зарахувала: незаконну ядерну діяльність Ірану, військову підтримку Росії, підтримку терористичних організацій на Близькому Сході, гібридні атаки на території ЄС та довільне затримання громадян ЄС.
Що відомо про протести в Ірані
Протести в Ірані розпочалися 28 грудня у відповідь на стрімке зростання цін та знецінення національної валюти, а потім обернулися проти теократичної влади, яка керує країною з часів Ісламської революції 1979 року. Сили Корпусу вартових Ісламської революції (КВІР), поліція та ополчення застосовують насильницькі методи придушення демонстрацій. Верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї контролює армію, суди та ЗМІ, покладаючись на КВІР як ключовий механізм збереження влади.
Найбільш запеклі сутички між силовиками та протестувальниками зафіксовані в західних регіонах країни, столиці Тегерані та південній провінції Белуджистан.
Глава поліції Ірану Ахмад-Реза Радан заявив про затримання великої кількості лідерів протесту, які координували дії у соцмережах. Лише в Тегерані заарештували 40 людей за нібито "фейкові пости", що нібито збурювали громадську думку.
Президент США Дональд Трамп пригрозив допомогою протестувальникам у разі продовження протестів та утисків проти них, він зазначив, що США "будуть у бойовій готовності".
Хаменеї відповів, що Іран "не поступиться ворогу". Він визнав економічні труднощі, проте наказав "поставити погромників на місце".
Станом на 11 січня 2026 року було відомо про 538 загиблих. Серед них 490 протестувальників та 48 співробітників служб безпеки. Також відомо про арешт понад 10 600 людей за два тижні масових заворушень.
Син останнього шаха Ірану Реза Пахлаві закликав іранців захоплювати державні установи всередині країни, а діаспору — замінити на посольствах прапори Ісламської Республіки на національні.
Влада Ірану заявила, що американські військові та комерційні об'єкти США у регіоні будуть "законними цілями" в разі втручання Вашингтона у ситуацію всередині країни через масові протести. у відповідь президент США Дональд Трамп заявив, що Америка відповість "на рівні".
Американський сенатор-республіканець Ліндсі Грем закликав президента США Дональда Трампа ліквідувати іранське керівництво, яке, за його словами, "вбиває власний народ".
