Російська військова розвідка (ГРУ) кардинально змінила підхід до ведення гібридної війни в Європі. Замість кадрових офіцерів Кремль дедалі частіше використовує "агентів-одноразок", завербованих через інтернет.
Про це йдеться у звіті британського аналітичного центру Royal United Services Institute (RUSI).
За їхнім аналізом, у 2024 році кількість таких гібридних атак у країнах НАТО зросла втричі, а головним стимулом для таких "агентів" стали гроші. Методи вербування часів Холодної війни залишилися в минулому. Сьогодні РФ використовує модель, яку експерти називають "гіг-економікою саботажу" — це модель ринку праці, де замість постійної роботи в одній компанії люди виконують низку разових замовлень.
Завдання передають "агентам на день" — особам без спеціальної підготовки, завербованим через Telegram або інші зашифровані месенджери. У 95% випадків це відбувається в Польщі та країнах Балтії, а головним стимулом є швидкий заробіток, а не ідеологія.
Виконавців вважають ресурсом, який не шкода втратити. Часто рекрутери просто не виплачують обіцяних коштів після виконання завдання. Механізми оплати прості та транзакційні.
Виплати залежать від складності завдання та регіону й коливаються від кількох сотень до кількох тисяч євро. За дії низького рівня, зокрема нанесення графіті, платять символічно — від кількох доларів. За завдання середнього рівня винагорода зростає. Наприклад, встановлення камер спостереження поблизу військових об’єктів або залізниць оцінювали приблизно у 400 доларів.
Найвищі суми обіцяють за тяжкі злочини. За підпали чи пошкодження інфраструктури — як у випадку з магазином IKEA у Литві — фігурували виплати до 10 тисяч євро, а за задокументовані випадки підготовки до вбивств — від 10 тисяч доларів.
Аналітики пишуть, що існує "дискримінація" за походженням: виконавцям із числа громадян України часто пропонують лише 10% суми, яку отримав би за аналогічне завдання мешканець Західної Європи.
Російські мережі комбінують різні способи фінансування, щоб мінімізувати контроль. Вони використовують криптовалюту для швидких і відносно анонімних розрахунків на відстані, готівку — для дрібних операцій і обходу банківського моніторингу, а також оплату в натуральній формі. Відомі випадки, коли замість грошей виконавцям передавали товари, зокрема у Литві 18-річний підліток за підпал отримав вживаний автомобіль замість обіцяних 10 тисяч євро.
Попри "безпрецедентний характер" саботажу (наприклад, атака на колію Варшава - Люблін у листопаді 2025 року), у законодавстві Євросоюзу досі немає єдиного вичерпного визначення саботажу. Чинні норми описують лише наслідки — пошкодження систем, але не враховують гібридну природу сучасних атак. Це обмежує здатність спецслужб ефективно реагувати на фінансові потоки, що живлять диверсії.
Для ефективної протидії Європа має не лише посилювати охорону інфраструктури, а й проводити інформаційні кампанії, зазначають в RUSI.
