У США оприлюднили дослівні стенограми зустрічей і телефонних розмов Володимира Путіна з 43-м президентом США Джорджем Бушем — молодшим. Документи охоплюють період із червня 2001 року до квітня 2008-го і свідчать про те, що риторика Кремля щодо "штучності" України та територіальних претензій формувалася понад 20 років тому.
Матеріали оприлюднила американська неурядова організація National Security Archive після позову проти Національного архіву національної безпеки США.
Під час першої зустрічі лідерів у червні 2001 року в Словенії Путін виклав свою інтерпретацію розпаду Радянського Союзу. Він стверджував, що Росія нібито "добровільно" віддала тисячі квадратних кілометрів територій.
"Що ж насправді сталося? Радянська добра воля добровільно змінила світ. І росіяни добровільно відмовилися від тисяч квадратних кілометрів території. Нечувано. Україну, яка століттями була частиною Росії, віддали. Казахстан віддали. Кавказ також. Важко уявити, і це зробили партійні боси", — цитує Путіна стенограма.
На той момент Джордж Буш називав Росію частиною Заходу і "другом", пропонуючи Путіну спільно переосмислити загрози від третіх країн.
Документи підтверджують, що на початку 2000-х Путін активно порушував питання про приєднання РФ до Північноатлантичного альянсу. Він апелював до заявки СРСР 1954 року і стверджував, що тепер Росія виконала всі умови для членства.
Фінальна зустріч президентів відбулася у квітні 2008 року в Сочі, одразу після саміту НАТО в Бухаресті. Тоді Україна та Грузія не отримали Плану дій щодо членства (ПДЧ), однак Альянс офіційно заявив, що ці країни стануть членами НАТО в майбутньому.
Саме тоді Путін перейшов до відвертого заперечення української суб’єктності. Він переконував Буша, що Україна є "штучною державою", а її рух до НАТО спровокує "довгострокове поле конфлікту".
Розсекречені розмови демонструють, що агресивні наративи, які Путін використав для виправдання повномасштабного вторгнення у 2022 році, були частиною його політичного світогляду ще на початку 2000-х. Протягом семи років Буш намагався інтегрувати РФ у західну систему безпеки, тоді як Путін сприймав незалежність колишніх республік СРСР як "помилку партійних босів".
