Вранці у поле, ввечері – на сцену: історія селищного театру на Волині

Вранці у поле, ввечері – на сцену: історія селищного театру на Волині

Вранці у поле, ввечері – на сцену: історія селищного театру на Волині Суспільне Волинь

Цього року Локачинському народному аматорському театру виповниться 45 років. Актори – місцеві жителі, які знаходять вільний час на репетиції, гастролі та пошиття костюмів.

Суспільне Волині розпочинає цикл матеріалів, приурочених Міжнародному дню театрів, який відзначають 27-го березня.

Історія Локачинського народному аматорському театру розпочалася ще 45 років тому. Тоді місцеві жителі об'єдналися у драматичний гурток і виступали на свята. Нині ж у театрі є молодша та доросла група акторів.

Найстарший актор аматорського театру – Володимир Макаревич. Чоловіку за 70, працює викладачем. Розповідає, попри зайнятість у полі, хатні справи та роботу, репетиції ніколи не пропускає. "Сам себе настроюєш, на те, що треба виступити, щоб глядачі повірили, що так і є. Втома зразу кудись дівається коли граєш свою роль", – каже актор.

Локачинський театр багато разів займав призові місця на різних конкурсах. За роки існування театрали поставили десятки вистав. "Було і "За двома зайцями" Старицького, "Мартин Буруля", "Весілля в Малинівці", "Кум королю- сват міністру". Крім того, було багато композицій, інсценізацій за творами Шевченка, Остапа Вишні й інших", – каже режисер Анатолій Гніровський. Додає, у репертуарі є дитячі вистави.

Вранці у поле, ввечері – на сцену: історія сільського театру на ВолиніСуспільне Волинь

Ввечері актори кидають усі справи та збираються на репетицію. У вільний час театрали самотужки створюють декорації та костюми.

Вранці у поле, ввечері – на сцену: історія сільського театру на ВолиніСуспільне Волинь

Аматорський театр добре знають в усіх навколишніх селах. На гастролі актори їздять стареньким жигулем, у який вміщають також і декорації. Трупу часто запрошують виступати також у школи та дитсадки району.

Вранці у поле, ввечері – на сцену: історія сільського театру на ВолиніСуспільне Волинь

"У нас як такого фінансування немає, те, що маємо – знаходимо в старих скринях, перешиваємо, шиємо, латаємо. Хтось десь знайшов, хтось вдома, але як би не було, головне бажання, тоді все воно й буде! ", – каже режисер.

Актори народного аматорського театру, каже режисер, нині чекають повного закінчення карантину, щоб знову відчиняти двері для глядачів і їздити на гастролі.

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди