Волонтерська група "Черкаські павучки" немає за що купувати основу для маскувальних сіток. Попри те, що війна триває та замовлення із фронту продовжують надходити, тих, хто прагне допомогти, стає все менше, розповіла Суспільному волонтерка Галина Ханько.
Свою роботу впізнають навіть з екранів телевізорів, розповіла Галина Ханько. За її словами на сході немає позицій, де б не знали про "Черкаських павучків".
Волонтери працюють у дві зміни. Ганна Горобець нарізає шматочки тканини, зауважила, що у 83 руки вже не ті, але підводити колег все одно не збирається.
"Швидко робити в мене не виходить, але я намагаюся хоч би трішки допомогти солдатам. Я молю бога, щоб мене додержав до перемоги, по-іншому не буде діла".
Сітки "Черкаських павучків" – особливі. І справа тут не лише у стилі плетіння. У кожен виріб вкладають надії і мрії, розповіла волонтерка Галина Сємєкіна.
Основу для сіток закуповують за кошти доброчинців і волонтерів. Але усі потреби не в силах покрити.
Охочих допомагати з кожним роком меншає. Хтось звик до війни, а для когось фронт, як і раніше, не в пріоритеті, вважає волонтерка Людмила Латун. Але доки є ті, хто вірять в перемогу і готові підтримувати за будь-яких обставин, зміни не за горами.
"Перший рік було дуже багато люду, а потім меншало, меншало і лишився кістяк. Найстійкіші люди, нас десь десятеро. Навіть родичі, де в кого є не такі рідні по духу, як ми тут разом".
Готові до відправлення сітки скручують і складають одна на одну. Цього тижня на схід також відправлять партію. Аби не збитися з рахунку, кожна сітка має свій номер. Людмила Латун зауважила, що вже сплели стільки, що ними можна покрити усі Черкаси.
