За останній тиждень Росія атакувала безпілотниками шість будівель територіальних центрів комплектації (ТЦК) у п’яти містах ― Кривому Розі, Полтаві, Кременчуці, Запоріжжі та Харкові. За інформацією командування Сухопутних військ, один військовослужбовець загинув і ще 17 отримали поранення. Це вже друга хвиля російських атак на ТЦК. Перша була в лютому: тоді у трьох військкоматах у Павлограді, Рівному та Кам’янець-Подільському спрацювали вибухові пристрої.
Суспільне розповідає, що військове командування робить для захисту ТЦК від атак і як новий виклик може вплинути на мобілізацію.
Дві хвилі атак
Зранку 30 червня у Кривому Розі пролунав вибух: російський дрон упав біля будівлі одного з районних ТЦК. Командування Сухопутних військ заявило, що ніхто з військових та цивільних працівників центру не постраждав — після сигналу тривоги вони вчасно припинили прийом відвідувачів та спустились в укриття. Але осколкові поранення отримали троє містян, які під час атаки були поряд з будівлею.
Через три дні російські безпілотники влучили в ще в два центра комплектації в Полтаві: обласний та міський. Там загинув військовий Станіслав Попович. Він нещодавно втретє став батьком, через це демобілізувався і в день атаки приїхав до ТЦК у справах.
Ще через три дні, 6 липня російський дрон зруйнував будівлю ТЦК в Кременчуці. За словами речника центру Романа Істоміна, ніхто з військових не постраждав. Вони уже працюють на новому місці.
"Звичайно ж, будуть затримки, незручності, паузи у роботі певних напрямків ― але критично на комплектування Сил оборони України це не вплине", — запевнив Істомін Суспільне.
7 травня російські безпілотники атакували будівлі ще двох обласних ТЦК ― Харківського й Запорізького. У Харкові безпілотник влучив прямо в будівлю, а Запоріжжі впав поряд з центром комплектації. За даними Сухопутних військ, ніхто не загинув, але загалом поранення отримали 15 військових.
Півроку тому центри комплектації теж зазнавали атак, але в інший спосіб. 1 лютого у будівлі Рівненського ТЦК стався вибух. Вісім військових було поранено, загинув 21-річний цивільний. Як виявилося згодом, він і був тим, хто підірвав будівлю. За версією СБУ, злочинець шукав швидкого заробітку, в одній зі спільнот у Telegram на нього вийшли представники російських спецслужб і запропонували виконати завдання за гроші. Він погодився й зайшов до ТЦК із туристичним рюкзаком, в якому була вибухівка та телефон, що дистанційно активував пристрій.
Уже наступного дня ще один вибух стався в ТЦК Павлограда у Дніпропетровській області. Тоді один військовий отримав легкі поранення. Через кілька днів прокуратура повідомила, що це був теракт і затримано трьох підозрюваних у його скоєнні. Як випливає з рішення суду про їхній арешт, за версією слідства, представник російських спецслужб під ніком "Джон Рембо" звернувся в Telegram до мешканця Павлограду й запропонував зробити вибуховий пристрій з дистанційним управлінням. Той погодився, все зробив і сховав пристрій у вказаному замовником місці. Також "Джон Рембо", за даними слідства, завербував ще двох жителів Одеської області. Вони забрали вибухівку й заклали її біля будівлі ТЦК. Згодом там стався вибух. За даними СБУ, росіяни обіцяли за це підозрюваним гроші. Наразі всі троє під вартою, справа на стадії досудового слідства.
5 лютого аналогічний вибух стався в Кам’янець-Подільському ТЦК у Хмельницькій області. Там також загинув сам підривник. За даними поліції, вибух стався, коли він прийшов на прохідну й сказав, що хоче передати сумку. Ще четверо людей було поранено: двоє лікарів, військовий та цивільна працівниця ТЦК.
Причини й наслідки
Командування Сухопутних військ стверджує: атаки на ТЦК суттєво на процес мобілізації не вплинули. Спікер командування Віталій Саранцев сказав Суспільному, що атаковані центри комплектації роботу не зупинили, хоча "певні речі там доведеться робити в іншому порядку". За його словами, військовозобов’язані, які мали з’явитися в зруйновані ТЦК за повісткою, будуть проінформовані про нову адресу й дату візиту.
Саранцев запевняє, що основна інформація про військовозобов’язаних була цифровізована і знаходиться в базі "Оберіг"Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних і резервістів. Електронна база даних для зберігання інформації, потрібна для ведення військового обліку., тому не була втрачена. Усі паперові особові справи, як стверджує Саранцев, теж можна відновити, бо їхня друга копія зберігається в архіві в іншому місці.
Представник командування також зазначив, що ТЦК посилять заходи безпеки. За його словами, після лютневих підривів у центрах комплектації з’явилися додаткові системи відеоспостереження й рамки металодетекторів на вході.
"А у випадку повітряних загроз, звичайно, вихід тільки один — все зачиняти і якнайшвидше переміщатися до безпечних місць, до укриттів", — додав він.
Саранцев визнав, що далеко не всіх ТЦК мають надійні укриття і, можливо, через це деякі центри доведеться переселити. Які саме військкомати будуть переміщені й куди, командування розповідає неохоче ― імовірно, щоб нові будівлі теж не зазнали атак.
Поки тільки ТЦК двох регіонів публічно заявили про передислокацію центрів. Речник Полтавського ТЦК Роман Істомін заявив, що "за старими, відомими ворогу, місцями дислокації ТЦК та СП Полтавської області особового складу як військового, так і цивільного і матеріальних засобів вже не лишилося".
"Ми розуміємо, що це може ускладнити зручність нашої роботи для громадян, але безпека нашого особового складу для нас у пріоритеті", — сказав він Суспільному.
7 липня Вінницький обласний ТЦК заявив, що вони переїжджають в обласну лікарню та центр надання адміністративних послуг. Але цей пост швидко видалали й навіть заявили, що він "з’явився внаслідок стороннього втручання". Водночас Винницький ТЦК визнав, що дійсно змінив адресу для "мінімізації негативних наслідків можливих обстрілів".
Речник командування Сухопутний військ Саранцев вважає, що росіяни атакують ТЦК, бо зрив мобілізації в Україні — "їхня стратегічна мета".
"Вони не розраховували на таку тривалість війни, на те, що в нас вистачить сил на настільки затяжне протистояння. І тепер вони, звичайно, будуть намагатися в будь-який спосіб зупинити процес мобілізації", — сказав він.
Міноборони Росії визнало, що атакувало ТЦК безпілотниками, але мети не пояснило. Військовий експерт Національного центру стратегічних досліджень Олексій Їжак вважає, що вони обстрілюють центри комплектації не стільки для перешкоджання мобілізації, скільки для впливу на суспільні настрої в Україні.
"Росіяни намагаються намацати місця вразливості соціальної структури. Вони знають, що проблема мобілізації в Україні є, вірять у те, що українців змушують воювати. Тому вони вирішили завдати такі удари, щоб це сколихнуло суспільство та спричинило певний розкол. Я думаю, це те, на що вони розраховують", — сказав Їжак Суспільному.
Як і командування Сухопутних військ він теж вважає, що на мобілізацію ці атаки суттєво не вплинуть.
"Це все одно, що бити по центрам надання адміністративних послуг, — вважає експерт. — Зрештою, ТЦК можна зробити в будь-якій будівлі, перенести його, будь-яку халабуду поставити, встановити комп'ютери й посадити поруч медичну комісію.Тому загалом на темпи поповнення військ це не вплине".
