Молдова прагне розпочати переговори по суті про вступ до Європейського союзу до парламентських виборів у вересні, аби протидіяти російській дезінформації в країні про ЄС.
Про це в інтервʼю Reuters заявила віцепремʼєр-міністерка Молдови Крістіна Герасімова.
Переговори про вступ поділені на шість тематичних розділів, відомих як кластери, що охоплюють такі питання, як основні права, економічна політика та зовнішні відносини.
Герасимова висловила сподівання, що держави-члени ЄС "знайдуть рішення як для Молдови, так і для України, щоб у найближчому майбутньому відкрити перший кластер".
"Для Молдови час має вирішальне значення. 28 вересня у нас відбудуться парламентські вибори, на яких, на жаль, велику роль відіграє дезінформація, і більша частина цієї дезінформації спрямована проти ЄС", – сказала вона.
Проросійські політики, ЗМІ та акаунти в соціальних мережах стверджують, що ЄС не зацікавлений у членстві Молдови.
"Ми маємо показати, що коли ми виконуємо свої зобов'язання, ЄС відповідає нам взаємністю. Це допоможе нам заглушити наративи, які хочуть довести протилежне", – додала віцепремʼєрка Молдови.
2 липня речник Єврокомісії повідомив Суспільному, що Молдова завершила двосторонній скринінг ЄС по чотирьох кластерах переговорів про вступ.
26 червня під час засідання Європейської Ради президент Румунії Нікушор Дан заявляв, що 4 липня Євросоюз відкриє перший кластер про переговори про вступ Молдови до ЄС.
Топпосадовець ЄС у коментарі Суспільному повідомив, що ця інформація не відповідає дійсності. "Я боюся він обмовився", — сказав наш співрозмовник.
27 червня Дан заявив, що помилився, коли говорив про відкриття 4 липня першого кластеру переговорів про вступ у ЄС із Молдовою. Він сказав, що мав на увазі зустріч, яка відбудеться у Кишиневі 4 липня — саміт "ЄС — Молдова".
Що відомо про блокування Угорщиною вступу України до ЄС
Угорщина блокує відкриття кластерів про переговори про вступ України до ЄС з початку 2025 року. В уряді країни заявляли, що "членство України в ЄС буде тягарем як для блоку, так і для Угорщини".
Угорщина провела консультативний референдум щодо вступу України до Євросоюзу. До опитування додавався перелік так званих "7 ключових загроз", які, за версією уряду, може спричинити членство України в ЄС. Серед них — економічні ризики, міграція, вплив на пенсійну систему та робочі місця.
Також уряд Угорщини розіслав громадянам країни лист, у якому прямо закликає угорців висловитись проти членства України в ЄС під час консультативного референдуму.
26 червня 2025 року прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що він проти вступу України в ЄС, оскільки це приведе війну на їхню територію. Він також оголосив результати консультативного референдуму щодо вступу України до ЄС. Всього проголосувало понад 2 млн угорців, 95% голосів — проти членства для України у ЄС.
Попри назву, це не є референдумом у юридичному сенсі: його результати не мають обов'язкової сили для уряду. Проте прем’єр Орбан використовує опитування як інструмент політичного тиску на партнерів у Євросоюзі.
Очільник угорської опозиційної партії "Тиса" Петер Мадяр заявив, що лише 600 тисяч угорців взяли участь у консультативному референдумі. Всього в Угорщині проживає понад 9,5 млн населення.
У Києві цю ініціативу називають політичною маніпуляцією. Віцепремʼєрка з питань європейської інтеграції Ольга Стефанішина заявила, що цей процес — "невелика перепона, яка не завадить старту переговорів.
